| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Юліян Залізняк нар. 1918
З сайту Родовід
| Рід | Залізняки |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Юліян Залізняк |
| Батьки
♀ Олена Охримович (Залізняк) [Охримовичі] нар. 21 березня 1886 пом. 12 червня 1969 | |
Події
1918 народження:
шлюб: ♀ Милослава Височанська (Залізняк) [Височанські]
Нотатки
Д-р Юліян Залізняк
Нещодавно д-р Юліян і д-р Милослава Залізняки дали 20 тисяч долярів Українському Музеєві, в пам’ять матері - Олени Охримович-Залізняк (1886-1969). Створення Меморіяльних фондів є давньою традицією музейних жертводавців. Тепер, коли „Свобода” започаткувала автобіографічну історію української діяспори, вважаємо доцільним ближче знайомитися з людьми, пам’ять яких близькі увічнюють у такий спосіб.
Рід Залізняків, як і рід Охримовичів, проростає з давніх козацьких коренів. Останній із тутешніх нащадків того роду, д-р Ю. Залізняк уже шостий рік працює над склаанням родоводу-хроніки і сподівається цього року підготувати його до друку. Ми ж тут обмежимося лише загальним начерком історії цієї непересічної родини.
Дід Юліяна перший з роду став гімназійним учителем, закінчивши університет. У батька Миколи Залізняка козацький дух проявився участю в революційних подіях 1905 року. Ув’язненого студента-бунтаря вдалося викупити і відправити до Галичини. Там він зустрівся з Оленою Охримович - дочкою священика з далекого карпатського села, яка, здобувши шкільну освіту вдома, вступила до Львівського університету.
У 1912 році вони одружилися, мавши багато спільних зацікавлень, зокрема активність у громадському житті. Пізніше Микола Залізняк був членом австрійської делегації під час укладання Берестейського миру і згодом описав це в своєму спогаді „Моя участь у мирних переговорах у Берестю Литовському”, виданому у Львові 1928 році. У 1921 році він був послом УНР у Фінляндії, та коли Україна стала совєтською, - лишився з родиною в Австрії.
Юліян Залізняк народився в 1918 році в Австрії, і тільки як йому було 9, а його сестрі 10 років, - родина переїхала до Львова. Але поляки не дозволили батькові там мешкати, і він повернувся до Австрії, а мати влаштувалася у Львові на працю, була директором кравецької школи „Труд”. Після школи Юліян учився в Львівській Академії міжнародної торгівлі, наступного року продовжив студії у Відні, але через воєнні обставини навчання кілька разів переривалося, хоч він студіював навіть перебуваючи у війську. У 1941 році отримав диплом, а щойно 1947 року, переборовши ряд усіляких перешкод, захистив дисертацію в Австрії. Як фінансист працював там на різних посадах аж до виїзду з дружиною на американський континент. Спершу подружжя Залізняків мешкало в Канаді, а від 1961 року оселилося в Рочестері. Там Юліян і Милослава Залізняки зробили успішну кар’єру (вона в медицині, а він - в економіці, як професор Рочестерського технологічного інституту).
Д-р Юліян Залізняк жив дуже активним професійним і громадським життям: постійний учасник у церковній діяльності, в спорті, був членом багатьох професійних організацій. Громадську активність він успадкував від своєї матері, в пам’ять якої створено в музеї Меморіяльний Фонд.
Час, як пісок, засипає здобутки історії - матеріяльні і духовні. Як правило, молодь не оцінює належно своїх попередників, тож археологічні розкопки пам’яті відбуваються пізно і з великими втратами. Матері Ю. Залізняка в цьому пляні пощастило: не тільки син охороняє її від забуття, а й українська жіноча громада намагається зберегти пам’ять своєї непересічної діячки. Особливим пам’ятником Олені Залізняк є монографія про неї, видана в Торонто 1987 року зусиллями Світової Федерації Українських Жіночих
Організацій (через 18 років після смерти довголітньої голови СФУЖО О. Залізняк-Охримович). На сторінках цієї дбайливо опрацьованої книги ми зустрічаємо, наче добрих знайомих, легендарну Ольгу Басараб, Олену Степанівну, Мілену Рудницьку, Софію Русову, Надію Суровцову і багатьох інших славних українок, що давно належать історії.
Д-р Юліян Залізняк і його дружина Милослава усвідомлюють цінність духовних і культурних скарбів. Тому вони дбають про Меморіяльний Фонд імені Олени Залізняк в Українському Музеї, і планують передати до Музею також мистецьку колекцію та архівні матеріали своєї родини - аби козацькі корені Залізняків і Охримовичів не всохли й на американському континенті.
Надія Світлична
[ред.] Джерела
Від дідів до онуків
заняття: Яхівці, парох
шлюб: ♀ Вікторія Яцикевич (Охримович)
заняття: з 1872 до 1883, Саджава, сотрудник, згодом адміністратор парохї
посвята у духовний сан: 1879
заняття: з 1883 до 1888, Богородчани, сотрудник
заняття: з 1888 до 1896, Грабовець
заняття: з 1906 до 1922, Ляхівці
смерть: 25 січня 1922, Ляхівці
смерть: 26 жовтня 1885, Станиславів, загинув від випадкового пострілу з рушниці під час полювання
шлюб: ♀ Олена Крушельницька (Охримович)
освіта: з 1881 до 1888, Стрий, Австрійське цісарство, гімназія
заняття: після 1902, Австрійське цісарство, редактор "Діла"
заняття: з 1907 до 1908, Австрійське цісарство, посол до австрійського парламенту
смерть: 6 листопада 1931, Львів, Річ Посполита Польська
шлюб: ♂ Михайло Ревакович
смерть: 2 квітня 1919, Волосянка, померла від плямистого тифу
шлюб: ♀ Марія Пєсцьоровська (Охримович)
посвята у духовний сан: 1913
заняття: з 1913 до 1914, Мільно
заняття: з 1916 до 1923, Ялинкувате, адміністратор парохії
заняття: з 1923 до 1925, Млиниська, Жидачівський повіт
заняття: з 1925 до 1928, Стрілків, Стрийський повіт
заняття: з 1928 до 1941, Дичків, парох
смерть: 7 грудня 1941, Дичків
шлюб: ♂ Євген Мацілинський
смерть: 12 березня 1945, Відень, загинула під час бомбардування
шлюб: ♀ Анна Мартинків (Охримович)
посвята у духовний сан: 1902
заняття: з 1902 до 1904, Козьова, Стрийський повіт, адміністратор парохії
заняття: з 1903 до 1904, Коростів, Стрийський повіт, опікувався парохією
заняття: з 1904 до 1905, Сколе, адміністратор парохії
поховано: з 1905 до 1906, Голинь, Калуський повіт, адміністратор парохії
заняття: з 1906 до 1907, Тухля, Стрийський повіт, адміністратор парохії
заняття: з 1907 до 1921, Корчин, Стрийський повіт, парох
заняття: з 1921 до 1942, Завадів
заняття: з 1937 до 1942, Стрий, декан
смерть: 24 грудня 1942, Завадів
заняття: Немирів, суддя
шлюб: ♀ Наталя Ревакович (Охримович)
смерть: 1924, Львів, похований на Личаківському цвинтарі, поле 52
посвята у духовний сан: 1908
заняття: з 1908 до 1910, Сенечів, адміністратор парохії
заняття: з 1910 до 1924, Урич, парох
заняття: з 1924 до 1944, Вороців
освіта: з 1911 до 1914, Львів, навчався на філософському факультеті Львівського університету
інше: з 1917 до 1918, секретар центрального комітету Української партії соціалістів-революціонерів
смерть: 10 жовтня 1921, Київ, або Мелітополь
