УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

З сайту Родовід

Колезький асесор — з 1717 рік по 1917 в Російській імперії цивільний класний чин, який зайняв з 1722 року VIII ранг в "Табелі про ранги".

Колезький асесор був вище за рангом ніж титулярний радник, але нижче ніж надвірний радник.

До 1845 року чин надавав право на спадкове дворянство, потім — тільки особисте. Колезькі асесори зазвичай перебували на посаді реєстратора, секретаря або радника. Знаками розрізнення колезького асесора були петлиці, на яких було по два просвіти. На кожній петлиці розташовувалися по дві п'ятипроменеві зірочки. Також зазвичай на петлицях розміщувалися емблеми відомства, до якого належав чиновник, у колезького асесора емблема була розміщена між зірочками.

Наказом від 1745 року були введені нові умови для отримання VIII рангу. Згідно з наказом, чиновник недворянин, щоб перейти з ІХ рангу на вищий, повинен мати 12-річний службовий стаж.

З 1809 року титулярний радник міг бути підвищений у ранзі до колезького асесора, чина який надавав спадкове дворянство, лише за умов закінчення університету, чи після складання іспитів за встановленою формою.

У 1834 році службовий стаж для отримання рангу було ще збільшено.

За часи Великої Кавказької війни (1817—1864 роки) для залучення чиновників до служби в цивільних установах Кавказького намісництва була введена практика надання чину колезького асесора без вислуги років та іспитів. Таких новоспечених колезьких асесорів в суспільстві жартівливо називали «кавказькими асесорами». Такі колезькі асесори полюбляли називати себе майорами, бо військові чини були престижніше від цивільних.

Цей, як й інші чини Російської імперії, припинив існування в 1917 році.