| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Місце:Сарни
З сайту Родовід
У давнину в Сарнах було дві речі, які вабили в село шляхетне панство, селян, підприємливих євреїв-ремісників та купців чи просто подорожніх: велетенський, як на ті часи, млин та ярмарок. Старожили вважають, якби Гоголь, окрім Сорочинського, побував на ярмарку ще й у Сарнах, – то увіковічнив би у своїх творах саме його. Сьогодні важко сказати: чи то ярмарки наштовхнули Марка Сарнецького, поміщика, який у 1789 році придбав Охрімівку (перша назва поселення), разом з уманськими купцями збудувати млин, чи навпаки: завдяки могутньому переробному підприємству в селі стали проводити ярмарки. Та одне й друге сприяло економічному, соціальному розвитку єврейського містечка.
Шостий десяток літ минав відтоді, як пан Сарнецький придбав Охрімівку. Саме тоді старому Марку спало на думку перейменувати село. Так з 1845 року воно стало називатися Сарни. А вже наступного року запрацював щойно збудований уманськими купцями-євреями триповерховий млин.
– До війни на млині трудилися переважно євреї, – пригадує 84-річна жителька Сарн Віра Грицаюк. – Адже тоді Сарни було єврейським містечком. За моєї пам’яті мельником був дядько Янкіль Йось, жвавий та веселий чоловік, який завжди любив пожартувати. Та й по війні, повернувшись із фронту, чоловік невдовзі знову став працювати на млині. Роботи тоді було багато. Чергу до млина займали вдосвіта, а то й з ночі.
