| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Місце:Стольненська сотня
З сайту Родовід
Стольненська або Столинська сотня - сотня у складі Ніжинського полку, згодом Чернігівського полку Гетьманщини.
[ред.] Замітки
СТОЛЬНЕНСЬКА [СТОЛИНСЬКА] СОТНЯ (1651-1655; 1669-1782 pp.)
[ред.] =========================
Створена після Білоцерківської угоди 1651 р. у складі Ніжинського полку. Як його підрозділ згадана у присяжних списках 1654 р. Вбирала села: Хвастівці, Колчинівку, Мартинівку, Махнівку, Максимівку, Більмачівку, Івангород. Сотенна старшина: Радимирський Леонтій - сотник; Поганяйло Пахом та Василь Юрійович - осавули; Більмачевський Михайло - хорунжий. Ліквідована після 1655 р.
Відновлена гетьманом Дем'яном Многогрішним (колишнім чернігівським полковником) у 1669 р. в складі Чернігівського полку, для його посилення. Виділена зі складу Березненської сотні. Весь час існування - адміністративна одиниця та військовий підрозділ Чернігівського полку. Скасована указом Катерини II про відкриття намісництв і ліквідацію полків та сотень на Лівобережній Україні (Малоросії). Населені пункти сотні включили до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: село Стольне [Столин], тепер це село Стольне Менського району Чернігівської області. Серед козацької старшини сотні найбільш відомою є родина Бобирів.
Сотники: Марченко Пилип (1669-1680). Басличенко Григорій (1688). Романович Сава (1696). Марченко Пилип (1697-1698). Юхим Гаврилович (1698). Юхим Семенович (1705). Бобир Роман (1707). Селецький Осип Семенович (1709-1725). Бобир Іван Романович (1727-1754). Бобир Роман Іванович (1754-1769). Городиський Іван (1780-1782).
Населені пункти: Блистове, село; Борківка, село; Степанівка, село; Стольне, село. В Рум'янцевській ревізії за сотнею записані також село Байтове та хутір Семенове.
