| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Місце:Таврійська губернія
З сайту Родовід
Адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії і РРФСР. Існувала з 8 (20) жовтня 1802 року по 18 жовтня 1921 року.
Відому частину переселенців в Таврійську губернію становили козаки і казенні селяни Полтавської губернії, Ще в 1812 році в с. Усть-Азовське Дніпровського повіту переселилося 96 селян Миргородського повіту. У 1820 році призначені для поселення в с. Білозерка Дніпровського повіту 17 душ селян Полтавської губернії зупинилися в казенному поселенні Великий Токмак Мелітопольського повіту «з наміром заробити на хліб», та так і залишилися в цьому селищі зі своїми родинами і обзавелися тут хліборобством ».У 1821 році казенні селяни с. Ковалі Хорольського повіту Полтавської губернії (37 душ) переселилися в село Мала Юзівка. У тому ж році група селян (51 осіб), відпущених на волю за заповітом померлого поміщика командора Тимченко, переселилася в с. Серагози, розташоване в північній Таврії. Переселення селян з Полтавської губернії в Таврію можна простежити за джерелами і в наступні роки.
Одночасно йшло переселення селян із Чернігівської губернії. У 1816 р. 38 душ селян обох статей проявили бажання переселитися з Чернігівської губернії в селище Верхній Рогачик Таврійської губернії, в 1819 року 194 душі селян Ніжинського повіту звернулися до таврійського губернатора з аналогічним проханням. У 1821 р. група селян Городницького повіту (кількість невідома) побажало переселитися в Серагози.
Селяни переселялися в Таврію не тільки з українських губерній. У ці ж роки сюди прибуло до 200 селян Тімський, Обоянського, Дмитрівського, Білгородського повітів Курської губернії. Всі вони влаштувалися в материкових повітах Таврійської губернії.
