Місце:Херсон

З сайту Родовід

Перейти до: навігація, пошук

Херсо́н — місто, обласний центр на півдні України. Важливий економічний центр півдня України. Адміністративний центр Херсонської області. Значний залізничний вузол (на лінії Миколаїв—Снігурівка—Джанкой), морський торговельний порт, річковий порт. Місто розташоване на правому високому березі Дніпра.

Як перше місто з так званого «Грецького проєкту» Григорія Потьомкіна та Катерини II, було назване на честь найвідомішого міста-колонії Херсонес, що розташоване у Криму. Антична назва «Херсонес» — від давньогрецького діалектного слова chersonesos «півострів, берег»[3][4]. Але для назви було використано візантійський варіант, що вперше з'являється за часів імператора Зенона.

Давня історія Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилася на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де була розташована Херсонська фортеця, а зараз міститься один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV—III ст. до н. е.

Заснування міста

В'їзна брама Херсонської фортеці — пам'ятка XVIII ст.

Біліховичі на Загальній мапі України 1648 р. Ґійома Левасера де Боплана

Біліховичі на мапі Ніколя Сансона 1665 року

Біліховичі на мапі Матеуса Зойтера 1730 року На мапах з початку XVII ст. і практично до середини XVIII-го на місці сучасного Херсона розташовувалося місто Bilehowisce (Біліховичі, Білховичі). Незважаючи на те, що Біліховичі на мапах позначалося до середини 18 сторіччя, швидше за все, місто до приходу фельдмаршала Мініха в гирло Дніпра, було вже у великому занепаді[5]. У книзі Себастьяна де Учедо «Покажчик відомого світу» 1672 року, в списку Європейської Тартарії, позначено міста: Очаків, Білховичі, Качибей, Вінарадна, Крапезаді, Андріїв[6]. У книзі Германа Моля «Система Географії» 1701 року, в списку Очаківської Тартарії, позначено міста: Очаків, Білховичі, Качибей[7].

У 1737 році під час Російсько-турецької війни 1735—1739 років на правому березі Дніпра було побудовано укріплення Олександр-Шанц, який за Нової Січі був центром Інгульської паланки. Поновлений у ході російсько-турецької війни 1768—1774, із 1775 р. — поштова станція. У 1776 р. із колишніх запорожців сформовано поселенський Херсонський пікінерський полк[8]. За Кючук-Кайнарджійською мирною угодою 1774 року між Османською імперією і Росією, до Російської імперії відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом.

Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського (грецьке Χερσόνησος, Херсонесос означає півострів). На карті імперії з'явилося нове місто — Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписала Катерина II.

[ред.] Проживали(ють) у Херсоні

Персональні інструменти
захист приватності
Джерельна довідка за населеним пунктом
Іншими мовами