УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.

80.4% Complete

— Join the discussion — The fundraising round — The Rodovid Foundation —

Рід:Голуби

З сайту Родовід

Показати записи тільки з цієї локалізації

Голуби (пол. Gołubowie) - (старо)руський і козачий, литовський і польський, український і російський рід (роди).

Серед представників роду шляхтичі земель Української Русі у складі Речі Посполитої, піддані Татарського царства, реєстрові козаки Війська Запорізького, представники крестьянського, козачого і дворянського сословій Російської імперії, громадяни Українського і Російського господарств, в т.ч. у складі Радянського союзного господарства 20 ст.

[ред.] Згадки

Від київських князів: Голуби, Киселі, Курцевичі, Немиричі, Проскури Від «руських» князів: Геевичі-Білоцькі, Головинські, Гуляницькі, Єловицькі, Калусовські, Коїленські, Колоденські, МакаревичіІвашенцевичі, Маницькі «od Łucka», Новосельські, Одинці, Ощовські, Потії, Путяти Від волинських князів: Іваницькі (від Любарта), Лопотовські, Сенюти, Хрінницькі, Ясеницькі Байбузи, Васьковичі, Вороничі, Горайни, Кміти, Свищовські, Солтани, Халецькі

https://shron1.chtyvo.org.ua/Yakovenko_Natalia/Dzerkala_identychnosti.pdf

Рід Голубів, один з небагатьох родів Старшини, який перебував при владі протягом всієї козацької доби. Від часів Стефана Баторія до скасування козацького уряду на обох берегах Дніпра та Слобожанщині, представники роду та його відгалужень посідали важливі державні посади. З часом прізвище модифікувалось або взагалі поступалось місцем козацьким прізвиськам. На перетині 1630-70 рр. нащадки Олефіра Голуба користувалися вже іншими прізвищами, як правило утвореними на основі прізвиськ батька. Так син Олефіра називався Олефіровичем, інші нащадки отримали прізвища Занковичі, Зіневичі, Мануйловичі, Пилипенки, Грещенки, Олефіренки, Івановичі, Войтенки. Можливо це пов'язано з тим, що на початку повстання Хмельницького Юрій Голуб будучи Канівським полковником реєстрового козацтва очолив також Чигиринський і Переяславський полки для боротьби з Січчю, але зазнав поразки (реєстровики перейшли на сторону січовиків).

http://referatu.net.ua/newreferats/17/183885

В першій половині XVII ст. рід Голубів фіксується, як магнатський рід Київщини і актові книги Житомира, як повітового центра, дають змогу наблизитись до життя даної родини, так-як актові книжки самого Києва були загублені.

На період п.п. XVII ст., Голуби фіксуються у Володимирських, Луцьких, Речицьких, Новогрудських та Вітебських6 землях, що свідчить про велике розгалуження роду, проте, найпотужніша гілка опиняється саме в Київському воєводстві. Чітко виокремити терен із якого Голуби вийшли говорити не приходиться, але ймовірніше за все – це території Волині чи Чорної Русі. За своїм походженням рід Голубів належить до чисельних нащадків Рюриковичів, що перестали користуватись князівською титулатурою, через соціально-економічну невідповідність, проте зберегли на загально родовому гербі князівську корону. Гербова ідентифікація Голубів виводить останніх із чернігівської династії. Тож, процес набуття магнатського статусу й повернення повноти влади відповідно до походження є чи не найактуальнішою темою досліджень таких родів, які польська наукова традиція звикла називати – “псевдо-князями”.

Проникнення Голубів на Житомирські землі треба ототожнювати з прийняттям останніх статусу клієнтів князів Корецьких і відповідно з подальшим закріпленням на території Київського воєводства. Прямими свідченнями, що на початок XVII ст., Голуби вже були “своїми” на Житомирщині є назва села Голубівка, що фіксується у 1605 р., але вже належала іншим особам11. Цікаво, що за п.п. XVII ст., Голуби залишили в Київському воєводстві декілька таких назв сел, одні, перейменовуючи, інші називаючи на правах засновників.

http://www.haidamaka.org.ua/0143.html

Голуби - стародавній шляхетний рід, що відносять до другої половини XVII стрічча. Голуби володіли маєтками у Київській, Чернігівській, Полтавськой, Єкатеринославськой та Мінськой губерніях. Затверждені із внесенням у VI частину родовідної книги лише Голуби Мінскої та Київської губерній; інші Голуби записані за особисті заслуги, у з вязку із браком наданих документів. В. Р-в.

Голуби, коз. рід на Чернігівщині; визначні представники: Захар, військ. товариш 1667—90; Кость, ген. бунчужний 1678—87; Григорій, вихованець Київ. Академії, бунчуковий товариш з 1727, пізніше чернець на Афоні.

Шляхтичі Голуби в серпні 1644 року позивали Потоцьких за забрання їх спадку по батькові. 1641 року Яна Слешинського позивали Самійло, Петро, Юрій Голуби за вбивство їх брата Павла.

Слід зауважити на існування вірменської родини Голубовичів, так-само як і вірменської родини Голубів. Голубовичі-вірмени, користувались гербом “Яніна”. В кінці ХVIII ст, вірменська родина Голубовичів переїхала до Київщини та Черкащини. В наслідок цього, місцеві Голубовичі, побоючись декласації, почали приписувати себе до Голубовичів герба “Яніна”, які у 1794 та 1829-х рр. отримували підтвердження на шляхетство. Тим самими, вдавшись до фальсифікацій, з’єднали дві окремих Роди в один (справи Голубовичів див.: Державний архів Київської області (ДАКО) ф. 782, оп. 1, спр. 2465, 2466, 2596).