УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

З сайту Родовід

Деревці (Деревецькі, Деревцови, Дерев'янки, можливо з словацької - Даровці) - (старо)руський і козачий, український і російський рід (роди).

Серед представників роду представники козачого сословія Російської імперії, громадяни Українського і Російського господарств (республік), в т.ч. у складі Радянського союзного господарства.

[ред.] Замітки

Drzewieckich herbu Ogończyk (herbu Nekli).

Drzewieccy herbu Ogończyk wywodzili się z Ziemi Łęczyckiej.

Можливий смисл прізвища - виходець з Дерев себто Деревської землі, нащадок літописних древлян, які жили на теренах нинішніх Київщини і Житомирщини (порівняй Дерева - Деревець, Волинь - Волинець, Кубань - Кубанець та ін.).

Држевица (польск. Drzewica) — польский дворянский герб.

В голубом поле обращенный рогами вверх полумесяц, у которого сверху и снизу по шестиугольной золотой звезде. Над шлемом пять страусовых перьев. Ср. Лелива.

О происхождении этого герба Папроцкий полагает, что такое знамя было пожаловано Лешком Чёрным воину Прокопу Држевице за принесенное им известие об избрании Лешка на престол. Другие же писатели объясняют название этого герба победою, одержанною при местечке Држевице в войну с Литвою. Герб Држевица внесен в Часть 1 Гербовника дворянских родов Царства Польского, стр. 182.

• http://ru.wikipedia.org/wiki/Држевица_(герб)

Herb średniowieczny z okresu Dynastii Piastów, rok powstania między 1248 a 1296. Najwcześniejszy zapis z 1396. Legenda mówi, że godło to otrzymał od Leszka Czarnego Prokop z Drzewicy w nagrodę za dostarczenie informacji o jego wyborze na Księcia Krakowskiego.

• https://pl.wikipedia.org/wiki/Drzewica_(herb_szlachecki)

В соответствии с последней волей короля великим князем литовским стал младший из Ягеллонов – Александр. Старший же – Ян Ольбрахт – был избран королем Польши (1492 г.) Мы прервали повествование о Чехии на той поре, когда Польша Болеслава I активно вмешивалась в дела Праги, а Болеслав III Чешский был ослеплен поляками в Кракове. Вслед за тем Прага оказалась в руках Болеслава I Польского. В Праге посадили брата Болеслава I Владивоя. Наследник из рода Пржемыслов Ольдржих в то время находился в Германии. В 1004 г. Ольдржих (по данным Титмара Мерзебургского — Яромир) выступил из Германии и стал в укрепленном граде Држевице (у Козоед в Лоунской области). Вскоре поляки бежали из Праги, причем начало бегству положил чех. Он пришел из Држевиц, стал на Жиже (место в Праге) и затрубил в рог. Чехам изгнать поляков из Праги, видимо, помог Генрих II. Вскоре Ольдржих ослепил своего брата Яромира. От законной жены Ольдржих не имел детей. Однажды, возвращаясь с охоты, князь увидел у колодца женщину и был сражен ее красотой. Женщину звали Вожена, и происходила она из рода Кржеси-ны. Вожена родила Ольдржиху сына Брячислава (Бржетислава). Тем временем часть чешских и моравских земель продолжала оставаться за Польшей. 11 июня 1017 г. умер третий пражский епископ Тегдаг.

• http://www.referat.wwww4.com/?find=%CE%F2%20%E2%E5%EB%E8%EA%EE%E3%EE%20%CA%EE%ED%E4%E5%20%E4%EE%20%CA%EE%F0%EE%EB%FF-%F1%EE%EB%ED%F6%E5&type=tx&page=34

У синодику Золотоніського Благовіщенського монастиря до 1777 р. вписані роди 84 січових козаків. В майбутньому цікавим здається порівняння записів у цьому синодику з синодиком Золотоніського Красногірського монастиря.

Семен Деревченко

• http://ir.nmu.org.ua/bitstream/123456789/1304/1/Krivosheja.pdf

Ймовірно нащадки козацько-шляхетського роду Деревецьких (україно-білорусько-литовська шляхта), які в XVIII-XIX ст. змушені були перейти в козацько-міщансько-селянський стан зі зміною прізвища, що було типовим явищем для тих часів. В деяких документах замість прізвища Деревець використовувалось також прізвище Дерев'янко.

Деревецькі (на польский лад Држевецкие - Држевецькі) - дворяни Київської губернії.

• http://rodovoyegnezdo.narod.ru/Kiev/noblekiev.html

"В ті далекі часи доказом походження шляхетського роду слугували герби, які застосовувалися на різних документах. Наприклад, шляхтичі Добровольські, що проживали на землях магната Олізара в селі Романівка мали герб Дембно. Це допомогло роду Добровольських підтвердити свій шляхетський стан і отримати дворянський титул після приєднання Правобережної України до Росії. До речі, для Російської Імперії велика кількість шляхти стала справжньою проблемою, бо на відміну від Польської держави, куди на протязі довгого часу входив і наш край, дворянський титул там надавався тільки знаним людям, спадкоємцям дуже багатих осіб або за значні досягнення в ім'я Імперії, звичайно, з матеріальною винагородою. Через це з середини XIX століття почався зініційований Миколою Першим процес декласації українсько-польської шляхти і перевід її в склад міщан і селян – звідси і зміна прізвищ, в основному, на найбільш поширені з суфіксами –енко (єнко) і -ук (юк), -чук ."

• http://www.brusilov.org.ua/Articles/Culture/00394.htm

Один з відомих у с.Гоголеві родів. Там цілий куток свого часу називався Деревці. За деякими даними - прізвище походить з Чехії (?).

Малоймовірний але можливий зв'язок з родиною Деревинських:

Першим до Києво-Печерського пом'яника внесений рід князя Михайла Івановича Деревинського, що є, звичайно, випадковим. Князь Михайло жив у кінці XV — на початку XVI ст. Походження цієї волинської князівської родини незнане. Можливо, що вони були нащадками болохівських князів, їх прізвище могло походити від болохівського міста Деревич, вперше згаданого під 1241 р.

Напевно князь Дмитро був дідом, а князь Іван батьком князя Михайла Деревинського. З інших джерел вони незнані. Наявність у списку імен без титулів може бути свідченням, що ця дрібна князівська родина на початку XVI ст. злилася з земянами та шляхтою, втративши князівське достоїнство.

• http://litopys.org.ua/dynasty/dyn09.htm

Могилёвская губерния Климовичский уезд Мошевская волость Деревец 1-3, хутор

Приблизительно в 1850 году хутор Деревец был приобретен Николаем Зубовским, который женился на крестьянке из деревни Вишни. У них было 2 сына: Матвей и Михаил, а также дочь Мария. У Матвея Николаевича и его жены Натальи Ерофеевны было 9 детей: Федор, Иван, Андрей, Алексей, Виктор, Александра, Ольга, Ксения, Анастасия. У Михаила Николаевича было двое детей: Арина и Иван.

• http://www.radzima.net/ru/miejsce/derevets.html#comm6686

"Деревець Володимир Антонович (15.03.1920-24.08.1944) - уродженець містечка Гоголів Остерського повіту Чернігівської губернії (нині село Гоголів на Броварщині), з представників козачого сословія, українець, православний, застрелений у концтаборі, далекий родич відомого київського дивака і художника Федора Фрипулья, через його бабу Євдокію Василівну, уроджену Деревець, з того самого села Гоголів, є дані в базі загиблих у ВВВ http://obd-memorial.ru"

Кількість записів про людей з роду ''Деревці'': 130

Нижче показано 50 результатів, починаючи з #1.
Переглянути (попередні 50) (наступні 50) (20 | 50 | 100 | 250 | 500).

1. ♂ Деревець
2. ♀ Деревець
3. ♀ Деревець
4. ♀ Деревець
5. ♀ Деревець
6. ♂ Деревець
7. * ♂ Деревець
8. ♀ Євдокія Василівна Деревець нар. 9 лютого 1880
9. ♀ Євдокія Василівна Деревець (Гончаренко) нар. 12 лютого 1895 пом. 27 липня 1956
10. ♀ Євдокія Кузьмівна Деревець нар. 27 лютого 1857
11. ♀ Євдокія Павлівна Деревець
12. ♂ Іван Деревець
13. ♂ Іван Антонович Деревець нар. 20 лютого 1919
14. ♂ Іван Васильович Деревець нар. 6 вересня 1899 пом. після 1945
15. ♂ Іван Макарійович Деревець
16. ♂ Іван Павлович Деревець нар. 20 червня 1859
17. ♂ Іван Степанович Деревець нар. 2 серпня 1928 пом. 23 березня 2015
18. ♂ Ігор Васильович Деревець нар. 29 травня 1955 пом. 13 травня 2013
19. ♂ Ілля Васильович Деревець нар. 20 липня 1875 пом. 22 липня 1882
20. ♀ Іуліанія Олексіївна Деревець нар. 28 березня 1917
21. ♀ Агафія Деревець нар. 1802
22. ♀ Акилина Трохимівна Деревець нар. 12 червня 1861
23. ♀ Анастасія Михайлівна Деревець (Деркач) нар. 1914
24. ♀ Анастасія Олексіївна Деревець нар. 15 квітня 1908
25. ♀ Анастасія Семенівна Деревець нар. 8 жовтня 1923
26. ♀ Анастасія Терентіївна Деревець нар. 24 грудня 1891 пом. 18 лютого 1892
27. ♂ Андрій Михайлович Деревець нар. 1750
28. ♂ Андрій Васильович Деревець нар. 2 жовтня 1900 пом. 1943
29. ♂ Антон Деревець
30. ♂ Антон Терентійович Деревець
31. ♂ Антоній Васильович Деревець нар. до 1855
32. ♂ Антоній Терентійович Деревець нар. 11 липня 1896
33. ♂ Афанасій Фокійович Деревець нар. 1897 пом. травня 1944
34. ♂ Валерій Васильович Деревець нар. 2 січня 1952 пом. 3 січня 2021
35. ♂ Василь Трохимович Деревець (Дерев'янко) нар. 6 березня 1858
36. ♂ Василь Андрійович Деревець нар. 1783 пом. 1868
37. ♂ Василь Андрійович Деревець нар. 14 січня 1927 пом. 16 вересня 1979
38. * ♂ Василь Йосипович Деревець нар. 1911
39. ♂ Василь Кирилович Деревець нар. 4 березня 1906
40. ♂ Василь Кузьмович Деревець нар. 1849 пом. 1925
41. ♂ Василь Кузьмович Деревець нар. 28 лютого 1854
42. ♂ Василь Степанович Деревець нар. 17 травня 1914 пом. 1974
43. ♂ Василь Трохимович Деревець нар. 6 березня 1858
44. ♀ Васса Василівна Деревець нар. 16 серпня 1884 пом. близ. 1970
45. ♂ Васса Семенівна Деревець нар. 12 серпня 1867
46. ♂ Володимир Антонович Деревець нар. 15 березня 1920 пом. 24 серпня 1944
47. ♀ Віра Антонівна Деревець
48. ♀ Галина Андріївна Деревець (Конах)
49. ♀ Галина Антонівна Деревець нар. 1 жовтня 1926
50. ♀ Галина Степанівна Деревець (Ларчева) нар. 29 грудня 1921

Переглянути (попередні 50) (наступні 50) (20 | 50 | 100 | 250 | 500).