УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Рід:Кулінські

З сайту Родовід

Показати записи тільки з цієї локалізації

Кулінські або Кулинські (пол. Kulińscy, Куліненки, Кулинські, рос. Кулинские) або Лицарі (Пани, Козаки) з Кулина - (старо/мало)руський і козачий, литовський і польський, український і російський рід (роди).

Можливо від маєтка Кулин (Кулін) або від жіночого імені Кулина (Куліна) себто Акулина (Акилина, Килина).

[ред.] Замітки

Далі, роблячи виписки з пом'яника, А .Кальнофойський знову повернувся до його початку і записав, що на стор. 1 були вписані князі Ковельські (Сангушки-Ковельські) з Волині. На стор. З записаний князь Іван Кулинський (Kulinski). Це, напевно, помилка. Мова йшла про Івана Михайловича Сангушка-Ковельського († бл.1516р.).

http://referatcentral.org.ua/history_ukraine_load.php?id=1016&startext=31

Ймовірно вихідці з покозаченої шляхти Великого Князівства Литовського (можливо навіть гілка роду Сангушків-Ковельських). Серед представників реєстрові козаки і реєстрові дворяни Російської імперії, громадяни Української і Російської Республік, в т.ч. у складі Радянського Союзу.

Коріння роду судячи за все знаходяться на Волині чи інших землях Правобережної України. Існує версія, що на Полтавщині одна з гілок роду з'явилася близько 1612 року, коли під час спустошливого набігу чергової кримської орди кілька сімей переселились з містечка Кальника у вільні наддніпрянські степи, майбутні Полтавщину і Переяславщину.

Один з старовинних, корінних козацьких родів села Капустинці, Яготинської сотні, Переяславського полку (згодом Пирятинського повіту Полтавської губернії, зараз Яготинський район, Київської області) В селі Капустинці найперша згадка цього прізвища - 1656 рік.

Реестр 1649 г. В скобках указана сотня.

КИЕВСКИЙ ПОЛК

Кулиненко Иван (Браварская)

http://forum.vgd.ru/299/25273/30.htm?a=stdforum_view&o=

Іван Васильович Неверовський. Син священника. Компанієць. Значковий товариш Переяславського полку (1735-1759). Мешкав у Золотоноші (1735) та у Переяславі. Взяв прізвище дружини (до 1726) - Маріанни Павлівни Неверовської, доньки ротмістра компанійського полку А.Ковбаси (1722). Наказний сотник Переяславської полкової сотні (1736). Тесть київського сотника М.П.Куленського.

Українські військові спецслужби намагалися вирішувати і питання контррозвідувального забезпечення закордонних закладів УНР. Але здійснювані в цьому напрямку заходи мали періодичний характер, що зумовлювалося важкими взаємовідносинами з іноземними державами під час бойових дій, а також тим, що головні сили контррозвідки зосереджувалися на фронтових проблемах і відповідній роботі в межах Республіки. Цікаві такі приклади. Емісар військової розвідки УНР сотник О.Євтухов під час подорожі по Кавказу під виглядом кур'єра МЗС УНР виявив, що в одній із країн цього регіону військово-торговельна місія полковника Чехівського фактично не веде ніякої роботи по налагодженню поставок зброї в Україну, а призначений свого часу Гетьманом консульський агент Кулінський не визнає Директорію, саботує її рішення, а перед іноземцями видає себе за генерального консула республіки, чим завдає шкоди міжнародному престижу держави

http://exlibris.org.ua/sidak/r4-p4.html

Далі, роблячи виписки з пом'яника, А.Кальнофойський знову повернувся до його початку і записав, що на стор. 1 були вписані князі Ковельські (Сангушки-Ковельські) з Волині. На стор. З записаний князь Іван Кулинський (Kulinski). Це, напевно, помилка. Мова йшла про Івана Михайловича Сангушка-Ковельського († бл.1516р.).

http://referatcentral.org.ua/history_ukraine_load.php?id=1016&startext=31

КУЛІНСЬКИЙ БОЛЕСЛАВ *26.12.1863 †1.07.1936, емеритований директор школи.

Фонд 481 Опись 2 Дело 424 Об исключении из родословной книги дворян Подольской губернии Кулинских, Рыдлей, Куликовских, Орловских, Шарловских, Козловских, Хмарских, Кочковских, Островских и Роствинских. 1841г.