УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.

84.8% Complete

— Join the discussion — The fundraising round — The Rodovid Foundation —

Рід:Одинці

З сайту Родовід

Показати записи тільки з цієї локалізації

Перейти до: навігація, пошук

Одинці (Одинцови, Одинцевичі) - (старо)руський і (мало)російський, козачий і (старо)український рід (роди).

[ред.] Походження

Одинец – отбившийся от стада, особенно злой кабан.

Незнаний предок князів Одинцевичів, Тет та Плаксичів.

Від Федора Одинцевича чи Одинця, який в числі прихильників Свидригайла Ольгердовича у 1432 р. в битві під Ошмянами потрапив в полон до Зигмунта Кейстутовича, пішли князі Одинцевичі. їх родовід досить заплутаний, одна версія відбиває модний в пізньому середньовіччі варіант виходу роду «з німець». Отчина Одинцевичів, які перейшли на московську службу, с.Репухово знаходилась у Друцькому князівстві. У 1461 р. Одинцевичі отримали с.Прихаби, давнє володіння князя Костянтина Бабич-Друцького. Отже, походження Одинцевичів від друцьких князів не викликає великих сумнівів. Вони могли походити від одного з молодших друцьких князів, який жив на початку XIV ст. За Ю.Вольфом, Федір Одинець був сином князя Андрія Михайловича і правнуком князя Івана (поз. 1) (2112, s.286-288). У Федора Одинцевича були брат Олександр та сестра, яку видали за Зигмунта Кейстутовича. Син Олександра — Григорій згадується у документі 1442 р. Князь Федір Одинцевич мав четверо синів (Дмитра, Івана, Богдана і Григорія) та дочку Марію.

http://osvita-plaza.in.ua/publ/489-1-0-52082

Одинець — Одинцевич Семен (1542), князь Толочинський (звідси пішло прізвище Толочко). Одинці й зараз живуть в селі з однойменною назвою (Козелецький район).

[ред.] Згадки

Кердей (см. нашу справку в конце текста. – Ред.) – герб и семья. При проверке найдется Кердей, татарский шляхтич, в татарской деревне Кумелянах Виленского воеводства (сегодня во владении Яна Одыньца, племянника ум. Антония Эдварда Одыньца). Гора Таратарыи, на северо-восток от Каспийского моря, называлась Кертай, или Кезтах (Казтау?); сейчас называется Кичиктай (Гиччи тау) – маленькая гора. Король Александр письмом из Вильна от 7 апреля 1505 г. (№6 а 50 в литовской метрике) к маршалку татарскому, князю Колдыяр-Курцевичу, дает двум людям землю в Новогрудской волости.