УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Рід:Роде

З сайту Родовід

Показати записи тільки з цієї локалізації

ЦЕЙ РІД МАЄ ОКРЕМУ СТОРІНКУ-ОПИС!

Перейдіть на сторінку Роде, щоб ознайомитися з інформацією про рід Роде
Якщо ви маєте інформацію про прізвище Роде - не соромтеся додавати, утім не забувайте посилатися на джерела.
Якщо ваш рід має сласну історію, створіть окрему сторінку з описом, наприклад Рід:Куці_Волинські, а на цю сторінку виведіть відповідне посилання.

Роде (Rohde, Rode, Rodey, Рода, Родови, Родини) - християнський і єврейський, (сходо)західний, (романо)германський і латинський, німецький і словенський, польський і кашубський, (старо)руський і (мало)російський, (старо)український, (запорізько)український і (задніпровсько)український і (велико)російський, козачий рід (роди).

[ред.] Згадки

Роде (Рода по-вуличному (по-сільському) також Родки, Родьки, Родики, Роденки, Родчуки, Родіни, Родівські, Родовські) - український і руський (російський) рід (роди), рід (роди) козаків-українців, русинів Київщини і християн-степовиків Подніпров'я, Рідної України і Старої, Дідової, Київської Русі, німецького, прибалтійського і західнослов'янського походження, представники якого проживають по всьому світу, в т.ч. на землях України і Росії, Слов'янщини і Татарщини, Європи і Середньої Євразії, Америки та Австралії.

Серед представників приписні (закріпачені) християни, приписні козаки і приписні дворяни Російської імперії. Люди з таким прізвищем зафіксовані у документах починаючи з XIII ст. В наш час люди з різними варіантами прізвища проживають по всьому світу. Коріння роду швидше за все з Прибалтики, Сілезії і Померанії, Саксонії, де з давніх часів проживали люди змішаного слов'яно-германського походження зафіксовані в старих писемних джерелах країн регіону під тими чи іншими назвами і самоназвами.

The family name Rode, which means in Low Saxon the red (one), (Latinised: Rufus)

"Éored, éorod is a recorded Anglo-Saxon word, its second element derived from rád "riding;"

[ред.] Різне

Первыми поселенцами в Полтаве были: Байстер, Беккер, Бер, Брунзель, Вернер, Вольф, Гених, Гоппе, Гофман, Еккерт, Зориш, Карш, Клар, Краузе, Кригер, Ланге, Лешке, Матезиус, Мельцер, Миллер, Михаелис, Носке, Паде, Петтель, Рихтер, Роде

http://poltavahistory.org.ua/facts_r_4_1.htm

Як варіант - онімечені слов'яни, робочі християни центральної і північної Європи, країн Священної Римської імперії (германської нації) різних сословій. Назва міста Оструда в Польщі різними мовами - чергове цьому підтвердження: "Оструда (польск. Ostróda, нем. Osterode in Ostpreußen) — город в Польше"

Выбор правительственных лиц в новоприобретенные области не везде был удачен, как видно из донесения мстиславского прокурора Бабаева, который писал о немалых беспокойствах и несогласиях по Мстиславской провинции, так что нередко доходило и до смертоубийств. Из таких дел, вступивших в провинциальную канцелярию, ни одно до сих пор еще не решено, в чем от обывателей принесены жалобы на воеводу губернатору. Вследствие неприсутствия воеводы продолжительное время в канцелярии не только между обывателями, но и между канцелярскими служителями и штатною командою явилась распущенность, все пришло в расстройство, между обывателями происходят беспрестанные ссоры и драки, беднейшее шляхетство, вдовы и сироты разоряются и управы найти не могут. Воевода коллежский советник Лебедев сказывается всегда больным, очень редко бывает в канцелярии и производит некоторые дела на дому, но о них в канцелярии неизвестно; да и воеводский товарищ Роде по приезде своем в канцелярию уходит всякий день в дом к воеводе, а оттуда возвращается уже в такое время, когда из присутствия уже выходить должно. Помещица Парцевская из провинциальной канцелярии повелений не принимает и крестьянам повиноваться не велит; из посланных команд многим ее люди нанесли большие обиды и мучения, а солдата Квасова застрелили.

http://militera.lib.ru/common/solovyev1/29_02.html

[ред.] Німці України з таким прізвищем

На фотографії, взятої з німецького журналу "Уоіїапг" <іе\у ^е§" №6 за 1991 рік, що видається в Германії ми бачимо останній довоєнний випуск Високопільської школи 1941 року. Стало відомо, що в цей час школу очолював директор Іккерт. В середньому ряду вчителі: фізики - Шмідт В.В. та Кессмер, поряд з ними випускник 1941 року Остер Иосиф Иосифович (дядько дружини Миколи Готлібовича Дімке), четвертий вчитель Лоренц, п'ятий - Пельц і шостий - Роде.

http://forum.wolgadeutsche.net/view topic.php?f=268&t=127&p=9243&hilit=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B5#p9243
http://lists.memo.ru/d28/f170.htm

Наступним етапом архітектурної забудови міста можна вважати 1836 рік. Саме тоді при міській Думі був створений будівельний комітет. Очолював комітет голова Думи, членами були міський голова, поліцмейстер, інженер та архітектор. Головою Думи у той час був призначений від військового відомства полковник Поппе, міським головою служив купець Дем'ян Самокишин, поліцмейстером майор Тинков. Інженером призначили штабс-капітана Роде, архітекторами - спершу Щокіна, потім Верлона. Діяльність комітету проявилася у будівництві ринку (1840 р.), мосту через Інгул (1845), облаштування фонарних стовпів для освітлення центральних вулиць міста.

У 1849-1858 роках міським архітектором працював Андрій Достоєвський - брат російського письменника Федора Достоєвського. За його безпосередньої участі корегувався генеральний план забудови Єлизаветграда. Ним особисто були сплановані нові квартали передмістя Ковалівки, кілька будинків того періоду збереглися до наших днів.