| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Місце:Село Хотуничі
З сайту Родовід
Хоту́ничі — село в Україні, у Сновській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 455 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Хотуницька сільська рада.
[ред.] Замітки
Довідка про виникнення деяких сіл Щорського району ( за даними Інституту історії АН УРСР): Смяч - 1506 р.;Старі Боровичі - 1507 р.; Гірськ - 1510 р.;. Клюси - 1625 рік;.Нові Боровичі - 1652 рік; Жовідь - 1655 рік. Тур’я - 1667 р.; Хотуничі - 1677 р.; Петрівка - 1709 р;Нові Млини - 1706 р.; Низківка - 1707 р.; Кучинівка - 1709 р.; В. Щимель - 1708 р. Рогізки - 1711 р; С. Рудня - 1712 р; Чепелів - 1671 р; Єліно - 1709 р; Тихоновичі - 1736 р.; Софіївка - 1781 р.; Сновське ( Бреч)- 1858 р.
Полковим суддям належа ли рангові села, про що неодноразово згадується у то гочасних документах. Так, у Прилуцькому полку на су дову посаду було виділено с. М амаївку2, у Чернігів ському полку — с. Хотуничі (Седнівська сотня)3, у Ні жинському полку — с. Куликівку (Салтиківська сотня).
Дунін-Борковський Василь Касперович (1640 – 1702.7.03.) – Чернігівського полку власник с. Борківки і млина в с. Баклановій Муравейці. Після Андрусівського миру прийняв православ’я і вступив на козацьку службу. Вперше його як активного учасника політичних подій зустрічаємо у 1668 р., коли гетьман П.Дорошенко цьому 28 – річному вибельському сотнику Чернігівського полку універсалом 2 вересня привернув батьківське село Борківку у Березанській сотні, яким неправомірно заволодів єпископ Методій. 1669 р. військовий товариш, отримав універсал Ігнатовича на 16 березня 1669 р. на с. Борківку. Досить швидко став сотником полковим чернігівським (1669–1672) і їздив посланцем до Москви від гетьмана Ігнатовича у 1669 р. Значний військовий товариш (? – 1672). Полковником чернігівським (1672–1687). 28 червня 1672 р. отримав від Самойловича в Понорницькій сотні сс. Авдіївку, Козилівку, Холми з двома греблями на р. Убеді з руднею і млином, в Чернігівському повіті с. Бобровицю, млин Грицьківський на р. Рудні за Седневом і батьківську маєтність с. Борківку. Пізніше гетьман ще надав йому с. Листвен Городницької сотні з млином і млин в с. Бакланівська Муравейка, що належала йому здавна. Володів м. Седневим, сс. Боромиками, Кобилянками, Нові Боровичі (віддав чоловіку племінниці значному козаку Кирилу Давидовичу), Старі Боровичі, Андрушичі, Петрова Слобода, Камка, Хотуничі, Старою Руднею. Села Даничі, Свинопухи, огородники сс. Ріпки, Холявин, Камянка, Маслаківка, Петрушин, частина Гукова були рангові на ранг полковника у його володінні. 28 вересня 1674 р. отримав царську грамоту на маєтності. Обозний генеральний (1687–1702). 5 жовтня 1687 р. Василь Борковський отримав універсал з підтвердженням на села Орловку і Авдіївку з млинами, Брусилів з перевозом на р. Снові і додав с. Листвен з млином на Полетичинській греблі, а також село Тупичов в Городницькій сотні. 30 серпня 1689 р. отримав царську грамоту на маєтності. Нові надання здійснені гетьманським універсалом від 30 квітня 1692 р.
