| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Семен Григорович Ковалевський пом. 1682
З сайту Родовід
| Рід | Ковалевські |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Семен Григорович Ковалевський |
| Батьки | |
Події
народження дитини: ♂ Михаил Семенович Ковалевский [Ковалевские]
народження дитини: ♂ Яков Семенович Ковалевский [Ковалевские]
народження дитини: ♂ Василь Семенович Ковалевський [Ковалевські] пом. 1732
1682 смерть: убит в бою с татарами
Нотатки
Брат Івана Ковалевського – Семен, за завданням Хмельницького влітку 1651 року з великою валкою козаків переселяється на верхів’я Сіверського Донця і засновує містечко, назване на честь родинного гнізда Ковалевських на Київщині, – Вільшану. У книзі «Род Ковалевскіх за триста лет» (Париж, 1951 рік) відзначається, що десь на початку XVII століття родина Ковалевських оселилася у Вільшані поблизу Богуслава на Київщині. Нині в Богуславському районі такого села немає. Є з подібною назвою Вільшанка, Вільшанська Новоселиця, Велика Вільшанка у Васильківському районі. Але вони надто далеко від Богуслава. Найближчим селом до Богуслава з назвою Вільшана є селище Городищенського району. Це і дало підстави стверджувати окремим дослідникам, що рід Ковалевських походить саме із с. Вільшана Городищенськго району. Так чи ні, ми не можемо стверджувати однозначно. Головне – рід Ковалевських був найтіснішим чином пов’язаний з Богданом Хмельницьким, резиденція якого знаходилася в Чигирині поруч Кам’яної гори, яка сьогодні зветься Богдановою. І звичайно, будучи опікуном Юрія, так чи інакше, мав жити неподалік у Чигирині. По лінії батька, як стверджують солідні біографи Василя Каразіна, В. Срезневський і Г.Данилевський – походить з древнього роду Караджі, що вийшов з Аргосу на Пелопонесі. Два відомі роди з греків та українців з’єдналися, спородивши велета українського Відродження Василя (Богдана) Назаровича Каразіна, просвітителя, реформатора, вченого, який все життя служив Україні. Крім Срезневського, Данилевського, Баглія, – детально досліджував феномен Каразіна і наш земляк, письменник Юрій Лавріненко із села Хиженці Лисянського району, який в 1974 році опублікував у трьох номерах журналу «Сучасність» (Мюнхен) великі статті про Василя Назаровича.
Від дідів до онуків
