| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Іван Григорович Ковалевський пом. 1662
З сайту Родовід
| Рід | Ковалевські |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Іван Григорович Ковалевський |
| Батьки | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Ковалевський Іван |
Події
1662 смерть:
Нотатки
Іва́н Ковале́вський (р, н. і смерті невід.) — військово-політичний діяч, дипломат, генеральний осавул за Б. Хмельницького (1655, 1656) та І. Виговського (1658). Очолював посольство до Валахії (1654), Семигороду (1656), Польщі (1658). Підписав договір з Семигородом від 7 вересня.
КОВАЛЕВСЬКИЙ (Ковалівський) Іван
(поч. 17 ст. – п., імовірно, 1665) – дипломат, генеральний осавул (1655, серп. 1658, жовт. 1659). Походив з укр. правосл. шляхти. Служив у Генеральній військовій канцелярії, був довіреною особою Б.Хмельницького, займався дипломатичною діяльністю, 1654–55 – перший відомий генеральний підскарбій. Брав участь у Західному поході українського та російського військ 1655, був одним з учасників переговорів із львів. магістратом (див. Львівські облоги 1648, 1655, 1672). Очолював посольства до Волощини (1654, 1655), Трансильванського князівства (1656, 1657), Речі Посполитої (1658), відіграв важливу роль в укладенні українсько-трансильванського договору 1656 і українсько-шведського договору 1657, спрямованих насамперед проти Речі Посполитої. Вів також переговори з представниками Рос. держави В.Бутурліним та І.Желябузьким (1657). По смерті Б.Хмельницького підтримав І.Виговського, вів переговори з дипломатами Рос. д-ви та Речі Посполитої. Очевидно, не був прихильником Гадяцького договору 1658, через що мусив піти у відставку. У ході громадян. війни в Україні (див. Громадянські війни в Україні другої половини 1650 – першої половини 1660-х років) перейшов до Ю.Хмельницького, брав участь у переговорах у Переяславі (1659, нині м. Переяслав-Хмельницький), але не хотів підписання нерівноправного договору з Рос. д-вою (див. Переяславські статті 1659). Влітку 1660 хворів і лікувався в Києво-Печерській лаврі, згодом брав участь у Слободищенській битві 1660 (див. Чуднівський договір 1660), схиляв Ю.Хмельницького до переходу під польс. протекторат. 1660–61 справляв сильний вплив на політику Ю.Хмельницького. Після відставки гетьмана перейшов на лівий берег Дніпра, де певний час був сотником Глинської сотні Лубенського полку (1663). Перед смертю передав свою доньку під опіку П.Дорошенкові, але її вивіз у Польщу П.Тетеря після своєї відставки з гетьман. уряду. 1670–74 П.Дорошенко безуспішно намагався повернути доньку К. в Україну разом із майном.
Від дідів до онуків
