| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
З сайту Родовід
| Рід | Горленки |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Яким Андрійович Іоасаф Білгородський Горленко |
| Імена протягом життя | Іоаким, Іоасаф, Йоасаф |
| Батьки
♀ Марія Данилівна Апостол (Горленко) [Апостоли] нар. розрах. | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Йоасаф_(Горленко) |
Події
8 вересня 1705 народження: Замістя, Прилуцький полк, Область Війська Запорізького, Російська імперія
10 грудня 1754 смерть: Грайворон, Російська імперія
Нотатки
Йоаса́ф Бєлгородський (світське ім’я — Яким Андрійович Горленко; 8(19) вересня 1705, с. Замістя Прилуцького району, нині Чернігівської області,— 10(21) грудня 1754, село Грайворон, нині Бєлгородської області Російської Федерації) — український освітній та церковний діяч, письменник, єпископ Російської православної церкви, з 2 червня 1748 - правлячий єпископ Бєлгородський і Обоянський.
В 1911 році був прославлений у лику святителів.
Яким Горленко народився в сім’ї прилуцького полковника Андрія Дмитровича Горленка (його дід по батькові також був прилуцьким полковником), а його мати — Марія Данилівна — була дочкою гетьмана Данила Апостола. Був дядьком Г. Квітки-Основ’яненка (який написав біографію Йоасафа Горленка).
В 1713 році розпочав навчання в Київській духовній академії. Батьки, власники багатого маєтку, хотіли для нього військової кар’єри, але він ще у віці одинадцяти років вирішив покинути світське життя.
В 1725 в Києво-Межигірському монастирі пострижений в рясофор з ім'ям Іларіона.
В 1727 прийняв чернецтво з ім'ям Іоасафа; в 1728 висвячений в ієродиякона.
Після закінчення академічного курсу залишився викладачем при академії.
В 1737 у призначений ігуменом Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря.
В 1744 у велінням імператриці Єлизавети посвячений у сан архімандрита і переведений намісником Троїце-Сергієвої Лаври.
2 червня 1748 хіротонісаний в єпископа Бєлгородського і Обоянського; на цій кафедрі залишався до кінця життя.
На той час Бєлгородська єпархія була однією з найбільших в Російській імперії, нараховувала 1060 парафій. Превелебний Йоасаф дбав про піднесення церковного життя, відбудову храмів, піклувався за Харківську колегію і взагалі багато уваги приділяв розвиткові освіти в Слобожанщині, виступав проти латинізації шкіл України, проте сприяв уніфікації церковних звичаїв на Слобожанщині в сенсі підведення їх під загальноросійський кшталт: переслідував старі звичаї та нищив книги київського друку. До характеристики неоднозначної постаті Йоасафа Горленка слід також додати, що він уникав у своїх творах характерного для своєї доби вихваляння можновладців. За переказами сучасників, був дуже милосердний до всіх стражденних, часто відвідував хворих і навіть приносив їм зцілення.
Причислений до лику святих. Канонізований під ім'ям Йоасафа Білгородського (похований у Білгороді). Виступав за об'єднання церкви і тому нищив старосвітські звичаї і книжки. Допомагав хворим і нужденним.
Святитель Иоасаф (Горленко) Белгородский, Епископ Белгородский и Обоянский (1748-1754), в 1911 - причислен к лику святых РПЦ.
В 1713 году был определён в Киевскую духовную академию. В 1725 году в Киево-Межигорском монастыре пострижен в рясофор с именем Илариона. В 1727 принял монашество с именем Иоасафа; в 1728 рукоположен в иеродиакона. По окончании академического курса остался преподавателем при академии. В 1737 году назначен игуменом Лубенского Мгарского Спасо-Преображенского монастыря.
В 1744 году повелением императрицы Елизаветы посвящен в сан архимандрита и переведён наместником Троице-Сергиевой Лавры.
2 июня 1748 году хиротонисан в епископа Белгородского и Обоянского.
Від дідів до онуків
шлюб: ♂ Микола Іванович Огієнко (Огієвський)
кількість шлюбів: 2
шлюб: ♂ Захар Калістратович Калиновський (Каленовський)
смерть: після 1738
шлюб: ♂ Михайло Васильович Скоропадський , Чернигов
смерть: листопада 1731
шлюб: ♂ Григорій Корнійович Огранович (Огронович, Корнієнко)
смерть: після 1758, Пирятин (церква Успіння пресвятої Богородиці)
шлюб: ♀ Євдокія Семенівна Зарудна (Горленко) , Прилуки, Полтавский полк, Малороссия, Российская империя
військове звання: з 1764 до 1780, Прилуки, Полтавский полк, Малороссийская губерния, Российская империя, Подкоморий Иваницкий, бунчуковый товарищ
заняття: 1767, Прилуки, Полтавский полк, Малороссийская губерния, Российская империя, Подписал наказ Прилуцкого шляхетства в Комиссию о сочинении проекта нового Уложения
заняття: 11 жовтня 1779, Прилуки, Полтавский полк, Малороссийская губерния, Российская империя, Надворный советник до своей смерти
помешкання: 1785, Лапинцы, Прилукский уезд, Черниговское наместничество, Российская империя, Жил в селе Лапинцах
смерть: 1787, Лапинцы, Прилукский уезд, Черниговское наместничество, Российская империя
шлюб: ♂ Анастасія Семенівна Лизогуб (Стахович)
військове звання: з 1744 до 1774, полковник Полтавский
смерть: 1780
військове звання: після 1750, ротмистр у відставці
смерть: до 1780
Категорії: Святі | Священники | Єпископи
