| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Михайло Олександрів син Вишневецький нар. 1529 пом. 15 жовтня 1584
З сайту Родовід
| Рід | Вишневецькі |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Михайло Олександрів син Вишневецький |
| Батьки
♂ Олександр Михайлів син Вишневецький [Вишневецькі] нар. близ. 1500 пом. 1555 ♀ Катерина Скорутянка (Сангушко, Вишневецька) [Скорути] пом. після 1568 | |
Події
1529 народження:
народження дитини: ♂ Михайло Михайлович Вишневецький [Вишневецькі] пом. 1616
народження дитини: ♂ Олександр Михайлів син Вишневецький [Вишневецькі] пом. 1594
народження дитини: ♀ Марина Вишневецька [Вишневецькі] пом. після 1629
народження дитини: ♂ Юрій Вишневецький [Вишневецькі] пом. 1618
народження дитини: ♀ Софія Вишневецька (Тишкевич) [Вишневецькі] пом. після 1613
шлюб: ♀ Галшка Зенович [Зеновичі] пом. до 1594
з 1559 до 1580 титул: Канів і Черкаси, Староста канівський і черкаський
з 1580 до 1581 титул: Брацлав, Каштелян брацлавський
з 1581 до 1584 титул: Київ, Каштелян київський
1584 титул: Вишневець, Князь вишневецький
1584 титул: Любеч, Староста любецький
15 жовтня 1584 смерть:
Нотатки
Михайло Олександрович Вишневе́цький (1529 - 15 жовтня 1584) — український князь, перший гетьман реєстрового козацтва, каштелян Брацлавський, каштелян (воєвода) Київський, староста Черкаський, Канівський, Любецький та Лойовський.
У 1569 р. гетьманом України був обраний Михайло Вишневецький. Його чекало завдання виступити з військом до Астрахані на допомогу росіянам, яких взяли в облогу турки і татари. Напередодні російський цар Іван IV Грозний повернув Польщі місто Полоцьк і за це польський король бажав віддячити російському самодержцеві.
Дійшовши до Астрахані, гетьман Вишневецький побачив, що турки і татари, які взяли місто в облогу, мали в своєму розпорядженні два окремих табори недалеко від нього. Сам Вишневецький розбив свій табір осторонь, на березі Волги. Після цього гетьман почав щоденні об'їзди своєю кавалерією турецького табору, супроводжуючи їх легкою перестрілкою з турками, після чого незмінно повертався до свого табору. Досить скоро турки звикли до такого маневру козаків і не надавали йому особливого значення. Продовжуючи такі наїзди, гетьман відправив до міста лазутчика, який повідомив взятим в облогу день і годину необхідної вилазки. У призначений день гетьман виступив як завжди зі свого табору з кіннотою, проте цього разу його кавалерія прикривала з фронту і з флангів 15-тисячний корпус козацької піхоти. Підійшовши впритул до турецького табору, що зберігав повний спокій, кавалерія раптово розступилася - і на турок нестримно ринула українська піхота. Удар був настільки несподіваним, що турки не змогли організувати скільки-небудь серйозного опору. Незабаром вони не витримали козацького натиску і побігли до татарського стану, сіючи паніку і сум'яття. До козаків своєчасно приєдналися і воїни з Астрахані, які підсилили поразку ворога. Побачивши повний розгром турок, татари, не побажавши випробовувати долю, зняли свій табір і пішли від міста.
Гетьман Вишневецький, узяв в турецькому стані багату здобич і розділив її з російськими воїнами, чим викликав велике незадоволення серед українського війська, особливо запорізьких козаків. Вночі, незадоволені запорожці в кількості 5 тисяч чоловік, покинули табір гетьмана. Пройшовши вниз по річці Дону, вони зупинилися вище міста Азова на протилежному березі річки і заснували тут своє місто Черкаськ. Потім, запросивши до себе козаків, що жили в невеликій кількості по берегах Дону, вони організували козаче Донське військо, при цьому звільнивши козаків від обітниці безшлюбності.
[ред.] Джерела
- ↑ Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Фортеця православ'я на Волині Свята Почаївська лавра / Упоряд. авт. передм. М.С.Тимошик: Фундація ім. митрополита Іларіона (Огієнка). - К.: Синодальне видавничо-просвітницьке управління ПЦУ, 2023. - 436 с., стр.95. -
Від дідів до онуків
♂ Іван Михайлов син Вишневецький титул: з 1516 до, Вишневець, Корона Польська, Князь Вишневецький
шлюб: ♀ Анастасія Олізарович (Вишневецька)
титул: з 1522 до 1542, Корона Польська, Річ Посполита, Королівський дворянин
шлюб: ♀ Магдалина Бранкович (Вишневецька)
смерть: близ. 1542, Корона Польська, Річ Посполита
шлюб: ♀ Марина Путятич-Друцька (Вишневецька)
шлюб: ♀ Богдана Гольшанська-Дубровицька (Вишневецька)
титул: з 1542 до 1549, Вишнівець, Князь вишневецький
смерть: після 1549
титул: Вишнівець, Князь вишневецький
шлюб: ♀ Марія Штефанівна ("Деспотівна") Мушатинка (Вишневецька)
смерть: 1533
шлюб: ♀ Анастасія Жилинська (Вишневецька)
шлюб: ♀ Олександра Андріївна Капуста
титул: з 1570 до, Річ Посполита, дворянин королівський
смерть: 3 квітня 1577
♀ Раїна (Реґіна) Могила (Могилянка) (Вишневецька) титул: hospodarówna mołdawska
шлюб: ♂ Михайло Михайлович Вишневецький
смерть: близ. січня 1619
♀ Грізельда Замойська шлюб: ♂ Ярема Михайлович Вишневецький , Корона Польська, Річ Посполита
смерть: 17 квітня 1672
