Іван Іванович Огієнко нар. 2 січня 1882 пом. 29 березня 1972

З сайту Родовід

Запис:256002
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Огієнки
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Іван Іванович Огієнко
Батьки

Іван Андрійович Рулька Огієнко [Огієнки] пом. 1884

Євфросинія Федорівна Петриченко (Огієнко) [Петриченки] пом. 1908

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Огієнко Іван Іванович

Події

2 січня 1882 народження: Брусилів, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія

11 червня 1907 шлюб: Домникія Данилівна Литвинчук (Огієнко) [Литвинчуки] нар. 4 січня 1882 пом. 19 травня 1937

25 серпня 1907 народження дитини: Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія, Євгеній Іванович Огієнко [Огієнки] нар. 25 серпня 1907 пом. 1907

1910 народження дитини: Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія, Анатолій Іванович Огієнко [Огієнки] нар. 1910

1912 народження дитини: Київ, Російська імперія, Юрій Іванович Огієнко [Огієнки] нар. 1912 пом. 1982

1921 народження дитини: Олександра Іванівна Леся Огієнко [Огієнки] нар. 1921 пом. квітня 1997

29 березня 1972 смерть: Канада

Нотатки

З книг знаємо, що побачив світ за тиждень до Йордана, 15 січня 1882 року, у відомому з часів Київської Русі кушнірському містечку Брусилові, в українській з діда-прадіда родині кантоніста Івана Огієнка (з колишніх кріпаків, що відбув 25 літ у царській армії, здобув заслуги у Кримській війні, з цього кантоніст) та Єфросинії, котра з Петриченків, охреще­ний у Вознесенській (Замковій) церкві. Рано втратив батька, старші п'ятеро пішли в найми, а він, найменший, ріс при матері, підсобляв на місцевій чинбарні, кожум'яки дружили з кмітливим хлоп'ям. До азбуки прилучив його солдат, що вартував панський маєток. Написав на дощечці абетку - Івась визубрив усю і похвалився: "а мій батько також був солдатом, двадцять п'ять літ був солдатом". - "Діти таких вчаться на царський кошт", - відповів вартовий, і в хлоп'яти потепліли очі: "Я так хочу до школи - там букви і книги читають". Йому вже минав деся­тий рік, а до школи ще не ходив через ту ж бідність. І ось перші храми - початкова школа, яку закінчив на відмінно, і церква, де з дев'яти літ розливав воду на хрещення. З школи вертався останнім - підбирав об'їдки під партами, в тринадцять літ уже сам заробляв, подивував містечко, передплативши журнал "Сельскій вестнікъ", в п'ятнадцять літ ­ його друге диво для містечка: друкує першу кореспонденцію "Как живут крестьяне?" - з пережитого батьком, матір´ю, підлітком на підробіт­ках.

Збереглося свідоцтво, видане Брусилівським волосним старшиною "крестьянину местечка Брусилова, сыну рядового Ивана Андриева Агиенка-Огиенка, Ивану Ивановичу Агиенко-Огиенку о том, что он освобождается из крестьян" - для виїзду до школи в Києві.

Народився у містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім'ї. Коли Івану ледь виповнилося два роки, внаслідок нещасного випадку загинув батько.1896 закінчив початкову чотирирічну школу в Брусилові. Далі навчався у Київській військово-фельдшерскій школі. Із товаришем по навчанню Юхимом Придворовим (майбутній російський поет Дем’ян Бєдний) редагував рукописний місячник «Моя библиотека».Закінчивши 1900 повний фельдшерський курс, за направленням комісії працював у Київському військовому шпиталі.У травні 1903 в Острозі склав іспити в місцевій гімназії й отримав відповідне свідоцтво.1909 закінчив Київський університет св. Володимира, де займався у філологічному семінарі професора В. Перетца. Згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті. Від 1915 викладав у Київському університеті, був приват-доцентом на кафедрі мови і літератури. Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917—1918 відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. Доктор філософії (1931; університет Брно, Чехословаччина, за працю: «Українська літературна мова 16 ст. і Крехівський Апостол 1560 р.»). Від 1918 — професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету.14 січня 1918 Огієнко виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існування.

Народився Іван Іванович Огієнко (митрополит Іларіон) 15(2) січня 1882 року в містечку Брусилові Радомиського повіту Київської губернії (тепер Житомирської області) у бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Батько походив з давнього козацького роду, коріння якого сягають Полтавщини, його предок козак Максим Огієнко в часи Коліївщини став одним із організаторів відомого в історії Кліщинського повстання (неподалік Лубен). Згодом Огієнки переселилися на Київщину.Малий Іван, який був шостою дитиною в сім’ї, рано і сповна пізнав нужду й нестатки. Коли йому ледь виповнилося два роки, батько загинув унаслідок нещасного випадку. Мати у розпачі змушена була віддати трьох старших на утримання добрим людям, а сама зосталася з найменшим. У Йвана змалку проявився потяг до знань, і мати робила все, що могла, аби син вчився.

1907 року він одружується з учителькою з Брусилова Домінікою Литвинчук.

Батько Івана - теж Іван - походив із давнього козацького роду з Полтавщини. Його предок - козак Максим ОГІЄНКО - в часи Коліївщини був одним з організаторів Кліщинського повстання поблизу Лубен. Згодом Огієнки переселилися на Київщину.

Коли Івану ще не виповнилося трьох років, унаслідок нещасного випадку загинув батько: пізно восени він заготовляв у лісі дрова, а коні, запряжені в завантажену підводу, чогось злякалися, зірвалися - і розтоптали батька.

Іванові брати й сестри розбрелися по світу. Найстарші Федір та Одарка вже жили самостійно, молодші Палажка, Василь і Михайло навчалися кушнірству, наймитували. Біля матері залишився тільки найменший - Іван. Аби якось прогодувати себе та сина, мати бере його із собою на роботу в місцеву економію, а згодом - на бурякові та хмелеві плантації.

У Брусилові була чотирирічна початкова школа. Івану вже виповнилося 10 років, коли він став її учнем. Проте взимку науку доводилося переривати - ні в чому було ходити до школи. Іван багато чого пізнавав самотужки, ще й селянських дітей навчав грамоти й молитов, за що одержував незначні кошти. Підробляв також, прислужуючи в церкві. Місцевий священик Никанор СТАШЕВСЬКИЙ навчив його глибокої любові до служби Божої.

У хлопчика рано став проявлятися поетичний хист. Писав, звичайно ж, як і вчили в школі, російською мовою. Іван Григорович СЛИВКА, перший учитель Івана в Брусилівській школі, залишив цікаві спогади про перші поетичні спроби свого учня.

Улюбленою грою брусилівських школярів була гра в "Тараса Бульбу". Одного разу взимку, коли випав гарний сніг, учні прямо проти вікон учителя збудували зі снігу фортецю, розбилися на дві групи й розпочали "війну". А невдовзі Іванко описав цю війну у віршах, про що його товариші повідомили вчителю. Іван Григорович попросив Івана показати вірш. Написаний під впливом популярної російської казки Петра ЄРШОВА "Коник-горбоконик", вірш детально розповідав про штурм фортеці, про тих школярів-воїнів, що найбільше відзначилися. Як зазначає вчитель, віршам бракувало розміру, але рими були доладні, та й зміст було викладено досить складно.

1896 р. Іван закінчив початкову школу. Для продовження навчання сина мати вибрала військово-фельдшерську школу в Києві. Вибір було зумовлено тим, що навчання в такій школі було безкоштовним. Звичайно, вибір для поетичної душі хлопця був не найкращий. До того ж, закінчивши чотирирічний курс, Іван обов'язково мав відпрацювати в лікарні аж 6 років. Але бідність безжально диктувала свої умови. До речі, в Київ мати й син добиралися пішки. А це 75 верст.

У Києві Іван інтенсивно взявся за самоосвіту. Він читає історичні, літературознавчі книги. Він і далі пише вірші російською мовою. З товаришем по навчанню Юхимом ПРИДВОРОВИМ (майбутнім російським поетом Дем'яном БЄДНИМ) він редагує рукописний місячник "Моя бібліотека" і, звичайно, вміщує в ньому свої вірші.

+ + +

Упокой Боже, Івана і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія


Від дідів до онуків

Діди
Діди
Батьки
Іван Андрійович Рулька Огієнко
шлюб: Євфросинія Федорівна Петриченко (Огієнко)
смерть: 1884, Брусилів, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Євфросинія Федорівна Петриченко (Огієнко)
шлюб: Іван Андрійович Рулька Огієнко
смерть: 1908, Брусилів, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Батьки
 
== 3 ==
Михайло Іванович Огієнко
народження: 18 березня 1878, Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
шлюб: Епистимія Марківна Семиліт Криворотенко (Огієнко)
хрещення: 19 березня 1878, Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Домникія Данилівна Литвинчук (Огієнко)
народження: 4 січня 1882, Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
шлюб: Іван Іванович Огієнко
смерть: 19 травня 1937
Іван Іванович Огієнко
народження: 2 січня 1882, Брусилів, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
шлюб: Домникія Данилівна Литвинчук (Огієнко)
смерть: 29 березня 1972, Канада
== 3 ==
Діти
Анатолій Іванович Огієнко
народження: 1910, Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
шлюб: Христина ? (Огієнко)
Марія Ярославська
народження: 1921, Степанівка, Теплицький район, Вінницька область
шлюб: Юрій Іванович Огієнко
Юрій Іванович Огієнко
народження: 1912, Київ, Російська імперія
шлюб: Марія Ярославська
смерть: 1982, США
Олександра Іванівна Леся Огієнко
народження: 1921
смерть: квітня 1997
Євгеній Іванович Огієнко
смерть: 1907, Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
народження: 25 серпня 1907, Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
хрещення: 27 серпня 1907, Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Діти

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами