| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Дем'ян Гнатович Многогрішний нар. 1631 пом. після 1703
З сайту Родовід
| Рід | Многогрішні |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Дем'ян Гнатович Многогрішний |
| Батьки | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Дем'ян_Многогрішний |
Події
1631 народження: Малоросія, Корона Польська, Річ Посполита
народження дитини: ♀ Марина? Дем'янівна Многогрішна (Полетика) [Многогрішні]
народження дитини: ♂ Яків Дем'янович Многогрішний [Многогрішні] пом. 1691
народження дитини: ♀ N. Дем'янівна Многогрішна (Нестеренко) [Многогрішні]
народження дитини: ♀ Олена Дем'янівна Многогрішна (Бейтон) [Многогрішні]
народження дитини: ♂ Петро Дем'янович Многогрішний [Многогрішні] пом. 1691
народження дитини: ♂ Іван Дем'янович Многогрішний [Многогрішні]
шлюб: ♀ Анастасія Якимівна ? (Многогрішна) [?]
з 1669 до 1672 титул: Малоросія, Руське царство, гетьман
після 1703 смерть: Селенгінськ, Бурятія, Руське царство
Нотатки
Згодом він був переведений до Селенгінська, а 1688 року Дем’яна Многогрішного звільнили. Сталося це за надзвичайних обставин: протягом одинадцяти (за іншими відомостями — тринадцяти) тижнів Селенгінськ осаджували монголи, чиї війська значно перебільшували чисельність селенгінського гарнізону. Колишній гетьман, якого утримували в селенгінській острожній в’язниці, став одним з керівників оборони міста, особисто брав участь у вилазках та сутичках, а у вирішальний момент очолив зведений загін стрільців, козаків та засланців. Настала кривава битва, яка закінчилася перемогою оборонців міста. Долина під Селенгінськом, де відбувалася битва, й досі має назву Убиєнної. Цікаво відзначити, що аналогічна історія трапилася з його братом Василем, ув’язненим у Красноярську.
1689 року Дем’ян Многогрішний брав участь у переговорах царського посла Ф. О. Головіна (майбутнього графа) з Китаєм, які завершилися підписанням Нерчинського договору.
Після від’їзду Головіна Многогрішний кілька років правив Селенгінськом та належними до нього землями у чині «приказної людини». 1691 року в одній із сутичок з монголами загинув його син Петро; тоді ж помер другий син, Яків. Дочка Олена вийшла заміж за сина козачого голови Панаса Бейтона (захисника Албазіна в 1685–1687 роках), а онука — за священика Селенгінської Спаської церкви.
У 1696 році колишній гетьман постригся в ченці. Помер він в Селенгінську 1703 року. Плиту з могили гетьмана бачив у Старому Селенгінську декабрист Михайло Бестужев; про це він писав у своїх спогадах. Плиту було вправлено в підлогу того ж таки Спаського собору. Пізніше, за радянської влади, собор було висаджено в повітря, й могилу гетьмана втрачено.
Сыновья Петр и Яков служили в Сибири в качестве детей боярских. Петр погиб в 1691 году в Монголии, возглавляя военный отряд русских и бурят, осуществлявший подготовленную бывшим гетманом акцию, задуманную как ответ на постоянные грабительские набеги монголов. Внук Михаил в 1707 г. был пожалован в дворянство.
- http://pereyslav.at.ua/publ/1-1-0-93
- http://www.predistoria.org/index.php?name=News&file=article&sid=475
- http://ostrog.ucoz.ru/pervoprohodcy/0_45.htm
- http://pravyteli.uaweb.org/lib/mnohohriszny.html
Від дідів до онуків
військове звання: полковник Черниговский(1671-1672)
факт 1: сослан в Сибирь 1672 года
факт 2: поселён в Красноярске 1674 года
факт 3: Красноярский сын боярский(1682-1694)
факт 4: в 1694 году получил жалованье за удачный поход против тубинского вождька,подал в этом же году челобитную о поверстании сынов своих в дети боярские
військове звання: Седнівська сотня, Малоросія, Руське царство, сотник Седнівський(к.1674-1677?)
шлюб: ♀ Марина? Дем'янівна Многогрішна (Полетика)
смерть: 1677, Малоросія, Руське царство
шлюб: ♀ N. Іванівна Куницька (Нестеренко)
шлюб: ♀ N. Дем'янівна Многогрішна (Нестеренко)
