| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Максим Васильківський (Печерський) нар. 1625 пом. 1698
З сайту Родовід
| Рід | Максимовичі |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Максим Васильківський |
| Зміни прізвища | Печерський |
| Reference numbers | wikidata::Q123861894 |
Події
1625 народження: Васильків
народження дитини: ♂ Василь Максимович Максимович [Максимовичі] пом. 1698
народження дитини: ♀ Софія Максимівна Максимович (Булавка, Княгиницька) [Максимовичі] пом. близ. 1755
народження дитини: ♂ Петро Максимович Максимович [Максимовичі] пом. до квітня 1711
народження дитини: ♂ Дмитро Максимович Максимович [Максимовичі] пом. 1732
народження дитини: ♂ Михайло Максимович Максимович [Максимовичі] пом. 1712
народження дитини: ♂ Антон Максимов сын Максимович [Максимовичи]
шлюб: ♀ Ганна (Єфросинія) Михайлівна ? (Максимович) [?]
1650 помешкання: Ніжин
1651 народження дитини: Ніжин, ♂ Іван Максимович Максимович (Тобольський) [Максимовичі] нар. 1651 пом. 10 червня 1715
1698 смерть:
Нотатки
Козацьке минуле роду Максимовичів сягає часів гетьманування Івана Мазепи. Як свідчать монастирські записи та гетьманські універсали, одним з найдавніших предків родини був Максим, який звався Васильківським. У 50-х рр. ХVІІ ст. Максим Васильківський жив у Ніжині, згодом переїхав до Києва, став підданим Києво-Печерської лаври і став зватися Максимом Печерським. Гетьман Іван Мазепа своїм універсалом прийняв Максима Печерського його сімох синів під свій гетьманський захист, а також привернув до себе. За тогочасним звичаєм діти перебирають батькове ім'я, як прізвище, і стають Максимовичами.
У той період житель Києво-Печерський Максим Васильківський купив двір у жительки переяславської Феодори Якової Лагоди, до якого належали гай і три сіножаті під Переяславом. Тримали цей двір Максимовичі до 1736 р., коли у них він був викуплений значковим товаришем Григорієм Ризою . Залишаються не з’ясованими родинні зв’язки Максима Васильківського і полковника овруцького Петра Васильківського.
Максимович был одним из семи сыновей Максима - арендатора Лаврского местечка Печерского, 75) Который прозывался то Васильковским, то Печерским. Мазепа очень благоволил к этому арендатору, авместе с тем и к его сыновьям. В универсали 1690г. читаем: «С певных респектов и для частой нам в войсковых потребах выгоды дознанной, маючи мы до п.Максима, обывателя Киево-Печерского и до сынов его всех, ласковую прихильность, беремо его самого и сынов онаго п.Василия, п.Петра и п.Дмитрия Максимовичов под нашу гетманскую оборону и все их домы, хуторы, млины, где колвек в яком полку властным своим коштом набытие, мають от всяких повинностей войсковых и миских, чинячи волными, при них заховуем...» Как видно, милости Мазепины к семье Максимовичей были очень велики. В 1690г. Дмитрий Максимович был уже и сам заметным человеком: он был женат на одной из дочерей Федора Ивановича Сулимы и кроме занимал уряд Нижинского полкового писаря.76) Вслед за тем он повышен был на судийский уряд и получил в ранговое владение село Куликовку. На полковых урядах Дмитрий Максимович пробыл не долго. Вслед за тем Мазепа взял его в свою канцелярию и поставил войсковым «экзактором», т.е. поручил ему взимание разного рода войсковых денежных сборов. Вмисти с тем по универсалу 1695г., Мазепа дал Максимовичу два села: Черняховку и Бурковку. Скоро Максимович стал одним из приближенных людей у Мазепы, который сделал его своим «кравчим» 76) и поставил генер. бунчучным, причем прибавил в 1703г., село Дорогинку. Потом Максимович был и генеральным и есаулом; на этом уряде Максимович пошел за Мазепою и к шведам, будто бы против воли. 78) Во всяком случае, Максимович очень скоро убедился в несостоятельности Мазепиных мечтаний и порывался - повиниться пред царем, но в том мишал ему постоянный надзор.. Так разсказывал сам Максимович после ухода от Мазепы. Головкин писал Скоропадскому: - «вельможности вашей известно, что изменники из генер. старшины Чуйкевич и Максимович, да из полковников Зеленский, Покотило и еще Гамалий, да Грицко писарь и Гречаный, были при проклятом Мазепи до самой счастливой нам полтавской баталии; а когда уже усмотрели во время той баталии, невозможность себе уйти от войска его царского величества, пришли сами...»79) Помилования за уход "от Мазепы после Полтавского сражения, - получить было нельзя, а нужно было ждать наказания. Послиднее определено было в укази 1710г. - «Указали мы, великий государь, изменников бывших на перед сего в генер. старшины Василия Чуйкевича, Дмитрия Максимовича, да полковников Дмитрия Зеленского, Юрия Кожуховского и др., которые были довелись за свои дила смертной казни, послать в ссылку на вичное житие: Чуйкевича, Зеленского, Григория и Гамалию - в Сибирь; Максимовича, Кожуховского и Покотила — к г.Архангельску с женами и детьми...» Этот указ был исполнен лишь в 1712г. - Максимович прожил в Архангельску двадцать лет «при крайней биди и нищети.»
Оставшаяся в Малороссии дочь Максимовича, бывшая замужем за бунчуковым товарищем Николаем Бороздною, не хотела ничем помочь отцу, взывавшему из ссылки к детям за помощью... Максимович в ссылки и умер, в 1732г. Два сына его Федор и Иван, служили в гвардейских полках. Старший - в 1741г., был поставлен Стародубским полковником.80)
[ред.] Джерела
- ↑ https://www.geni.com/people/Максим-Васильковский-обыватель-Печерский/6000000018052520460?through=6000000018052710141 -
Від дідів до онуків
військове звання: Чернігівський полк, значковий товариш
шлюб: ♀ Софія Максимівна Максимович (Булавка, Княгиницька)
військове звання: 1711, сотник Чернігівської полкової сотні
військове звання: з 1716 до 1719, сотник Чернігівської полкової сотні
смерть: 1720, Чернігівський полк, Гетьманщина, Російська імперія
шлюб: ♂ Лука Маркевич
шлюб: ♂ Федір Дмитрович Максимович
смерть: близ. 1779, Гетьманщина
шлюб: ♀ ... Дмитрівна Максимович (Бороздна)
військове звання: з 1723 до 1757, Стародубський полк, [[бунчуковий товариш]]
смерть: 1757
військове звання: з 1715 до 1722, [[військовий канцелярист]] ГВК
військове звання: 1722, [[військовий товариш|значний військовий товариш]]
військове звання: 1722, [[бунчуковий товариш]]
військове звання: 1723, регент ГВК (Генеральної Військової Канцелярії)
військове звання: з 1723 до 1724, [[військовий канцелярист|старший військовий канцелярист]] (помічник генерального писаря) ГВК
смерть: 28 квітня 1724, Петропавлівська фортеця, Санкт-Петербург, Російська імперія
військове звання: 1691, Переяславський полк, Домонтовський [[городовий отаман]]
військове звання: з 1702 до 1711, Переяславський полк, Баришівський [[городовий отаман]]
шлюб: ♀ Олена Петрівна Максимович (Канівець, Ісаєвич) , її 2-й чол.:
військове звання: 1710, Переяславський полк, [[сотник|наказний сотник]] Баришівський
військове звання: з 1715 до 1728, Переяславський полк, [[сотник]] Баришівський
смерть: липня 1730, с. Волошинівка, Переяславський полк
військове звання: військовий товариш Прилуцького полку
шлюб: ♀ Олена Петрівна Максимович (Канівець, Ісаєвич)
