| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Софія ? (Сірко)
З сайту Родовід
| Рід | ? |
| Стать | жінка |
| Повне ім’я від народження | Софія ? |
| Зміни прізвища | Сірко |
Події
близ. 1645 народження дитини: Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство, ♀ Іванівна Сірко [Сірки] нар. близ. 1645
близ. 1646 народження дитини: Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство, ♀ Іванівна Сірко [Сірки] нар. близ. 1646
близ. 1648 народження дитини: Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство, ♂ Петро Іванович Сірко [Сірки] нар. близ. 1648
близ. 1650 народження дитини: Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство, ♂ Роман Іванович Сірко [Сірки] нар. близ. 1650 пом. після 1682
Нотатки
Софія Сірчиха — дружина Івана Сірка. Можливо, походила з Полтави.[1] Проживала у місті Мерефа на Слобожанщині. Народила Івану двох синів — Петра і Романа, і двох доньок. Згадується у народній думі «Вдова Івана Сірка і Сірченки».
Від дідів до онуків
♂ Іван Дмитрович Сірко військове звання: з 1660 до 1680, 12 раз избирался кошевым атаманом
військове звання: 1672, Кошевой атаман. Претендовал на гетманскую булаву, что поссорило его с новым гетманом Иваном Самойловичем и московской властью, которые сослали его в Тобольск за поддержку Дорошенка и связи со Степаном Разиным
військове звання: 1673, Кошевой атаман. После возвращения из московской неволи до конца жизни был противником Москвы и Самойловича, отстаивал автономию Запорожья. В борьбе против агрессии Османской империи Сирко провёл более 55 успешных походов и ни одного не проиграл. На побережеье Чёрного моря и Крыма не раз брал Очаков, Белгород-Днестровский, Измаил, Килию, Тягиню (Бендеры), Арабат, Перекоп, даже Яссы
військове звання: 1676, Кошевой атаман. Знаменитое письмо Запорожских какаков султану Османской империи Мехмету IV подписано Иваном Сирко, что показано на известной картине Ильи Репина
військове звання: з 1677 до 1678, Кошевой атаман. Участвовал в Чигиринских походах
смерть: 1 вересня 1680, Возвращаясь из похода против Орды, он узнал об убийстве сыновей и жены, после чего заболел и поехал из Сечи за 10 вёрст на свою пасеку в село Грушевка, где умер 1 сентября. Похоронен около Чортомлицкой Сечи (теперь село Капуливка, Никопольский район, Днепропетровская область). Надпись на надгробной стелле атамана: «Р. Б. (Року божего) 1680 мая 4 Преставися рабъ Бож. Іоанъ Сѣрко Дмитровичъ атамань кошовий воска Запорозкого за его Ц. П. В. (Царского Пресветлого Величества) Федора Алексѣвича. Памят Праведнаго со похвалами»
шлюб: ♂ Роман Іванович Сірко , Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство
