| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Юрій Семенович Гольшанський пом. після 1456
З сайту Родовід
| Рід | Гольшанські |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Юрій Семенович Гольшанський |
| Батьки
♂ Семен Іванович Лютий Степанський Гольшанський [Гольшанські] нар. близ. 1370 пом. 1432 | |
Події
народження дитини: ♂ Aleksander Holszański [Holszańscy] пом. 1511
народження дитини: ♀ Ганна Юріївна Гольшанська (Гаштольд) [Гольшанські] пом. після 1498
народження дитини: ♂ Іван Юрійович Дубровицький Гольшанський [Гольшанські] пом. близ. 1482
народження дитини: ♂ Семен Юрійович Гольшанський [Гольшанські] пом. 1505
титул: князь Дубровицкий
після 1456 смерть:
Нотатки
В числі інших князів, які підтримали Свидригайла, були і князі Гольшанські. Можливо, вони були в родинних зв’язках з попередньою династією. Схоже, що через ці або інші причини Свидригайло Ольгердович передав степанський уділ князю Михайлу Семеновичу Гольшанському на прізвисько Болобан. Михайло Болобан певний час був київським воєводою і виступив на чолі війська проти Петра Монтикірдовича. Він загинув у 1434 році в битві під Вількомиром як прихильник Свидригайла Ольгердовича. Дітей у нього не було, і право на Степанське князівство перейшло до його старшого брата Юрія, який вже дістав від Свидригайла Дубровицьке князівство. Повернувшись з Новгорода Великого, куди мусив тікати після поразки Свидригайла, він вернув свої володіння і дістав на них підтвердження Казимира Ягеллончика. Князь Юрій Семенович був одним з керівників литовського посольства на сеймі 1446 року, де велася мова про відмову Казимира Ягеллончика на право брата наслідувати польську корону.
Старший син Іван наслідував Дубровицьке князівство. У 1482 році його за участь у змові проти короля Казимира Ягеллончика було страчено. Інший син Семен осів у Степані, а після смерті брата — приєднав собі і Дубровицьке князівство. Був також старостою луцьким і маршалком Волинської землі (1490-1505), словом, йому належала вся влада на Волині. На прохання Семена в 1499 році великий князь Литовський Олександр затвердив привілей для міста Степані: «Бив нам чолом староста луцький, маршалок Волинської землі, князь Семен Юрійович і просив нас, абисьмо йому дозволили ярмарок мати в Степані і сказав перед нами, що це місту нашому Луцьку не шкідливо. І ми на його чолобиття то вчинили, і той ярмарок у місті його в Степані дозволили єсьмо йому мати на св. Спаса день один в році». Напевно, на той час містечко вже користувалось магдебурзьким правом. Зацікавлені в притоці населення, що гарантувало збільшення доходів, феодали доби¬вались магдебурзького права для своїх міст. На рубежі XV-XVI століть більшість волинських міст користувалася таким правом. Хоч бургомістр та війт у приватновласницьких містах назначалися лише зі згоди феодала, бо на його користь йшли податки, у своїх внутрішніх питаннях міщани залишалися вільними. Зокрема, ярмаркове мито йшло в доходи міста, і ярмарки були для міст вигідними.
Князь Семен Юрійович помер у 1505 році. У нього не було наслідників по чоловічій лінії. За тодішнім правом третина князівства і міста Степані відійшла до великого князя, третину успадкував разом з Дубровицьким князівством племінник Юрій Іванович, а ще одна третина дісталась старшій доньці Анастасії. На її прохання у 1510 році король Зигмунд Старий видав привілей Степані ще на дві ярмарки — на Покрову і Св. Афанасія. В 1511 році король надав дві третини Степані великому гетьману Литовському князю Костянтину Острозькому, що був одружений з Танею, донькою степанського князя Семена Юрійовича.
Семен Юрійович – племінник Семена Лютого. Князь Степанский (1457 – 1505) і Дубровицький (1481 – 1505).
Іван Семенович — князь Степанський (кінець XIV – початок XV ст.), останній представник степанських Рюриковичів.
В XV і XVI ст. Степань належить князям Острозьким. За подимним тарифом 1629 р. з-поміж 10 найбільших міст Волині три (Луцьк, Володимир і Кременець) належали королю, а шість (Острог, Корець, Острополь, Полонне, Степань і Кос¬тянтинів) – князям Острозьким. Саме для оборони цих земель від татарських нападків Костянтин Іванович Острозький будує укріплену лінію замків-фортець. Вже на початку XVI ст. існують міцні замки в Дубні, Красилові, Попонному, Сте¬пані і Звяголі. 18 червня 1511 p. К.І. Острозькому «за службу» був наданий замок і місто Степань «з усією волостю до нього здавна належачою», з двома ярмарка¬ми на рік: на Покрову і на св. Афанасія і щотижневим торгом. Слід також відміти¬ти, якщо у 1607 р. Дорогобузькі маєтки складалися лише з міста і шести сіл, то Степанська волость – з міста_і 67 сіл.
Від дідів до онуків
смерть: 12 серпня 1399, Смоленське князівство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, вбитий у Ворскли
титул: Князівство Смоленське, Велике Князівство Литовське, Князь
смерть: 1408, Князівство Смоленське, Велике Князівство Литовське
титул: князь Гольшанский
титул: князь Вязынский
шлюб: ♀ Олександра Дмитрівна Друцька (Гольшанська)
титул: близ. 1410, князь-наместник Киевский
смерть: до 1420
титул: княжна
шлюб: ♂ Іван Мстиславович Хотет Карачевський
шлюб: ♂ Вітовт Кейстутів син Гедимінович , ІІ (третья жена)
смерть: 1448
титул: князь
смерть: після 1406
титул: князь
шлюб: ♀ Мария Ходковна Быбельская (Гольшанская)
титул: з 1422 до 1432, князь-наместник Киевский
титул: княжна
шлюб: ♂ Запис:885762 (?, ?)
смерть: 1458
поховано: костёл святой Анны, Варшава
шлюб: ♀ Марина Дмитрівна Друцька-Зубревицька (Трабська) , Вильно
смерть: 1455
шлюб:
титул: з 1430 до 1432, князь Кременецкий
титул: з 1433 до 1535, Київ, Велике князівство Литовське, князь-наместник Киевский
смерть: 30 серпня 1435, Вількомир, Велике князівство Литовське, вбитий у бою
шлюб: ♀ Анна Семёновна Гольшанская (Гаштольд)
заняття: з 1464 до 1471, наместник Новогрудский
заняття: з 1471 до 1475, Воєвода Київський, Велике Князівство Литовське, 1-ый воевода Киевский
військове звання: з 1477 до 1483, Велике Князівство Литовське, маршалок земский Литовский (маршалок великий Литовский)
шлюб: ♀ Ганна Юріївна Гольшанська (Гаштольд) , вторая жена
заняття: з 1481 до 1483, Воєводство Трокське, Велике Князівство Литовське, воевода Трокский
смерть: після 1483, Місто Вільне, Велике Князівство Литовське, або 1505
♂ Іван Радзивіл титул: князь
шлюб: ♀ Эльжбета (Елизавета) Гаштольд (Радзивилл)
шлюб: ♀ Богдана Васильевна Лукомская (Радзивилл)
шлюб: ♀ Анна Кішка (Радзивіл)
смерть: 1522
♂ Костянтин Іванович Острозький титул: Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, князь
шлюб:
заняття: з 1497 до 1500, Брацлавське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
військове звання: з 10 серпня 1497 до 1500, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, Гетьман Великий Литовський
заняття: з 1507 до 1522, Волинське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, староста Луцкий и маршалок земли Волынской
заняття: з 1507 до 1516, Брацлавське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
військове звання: з 26 листопада 1507 до 1530, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, великий гетман Литовский
шлюб: ♀ Тетяна Ганна Семенівна Гольшанська (Острозька, Корецька) , І
заняття: з 1511 до 1522, Вільне, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, кастелян Виленский
заняття: з 1518 до 1530, Брацлавське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
заняття: з 1522 до 1530, Трокське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, воевода Трокский
шлюб: ♀ Олександра Семенівна Слуцька (Острожська) , ІІ
смерть: 11 вересня 1530, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство
поховано: Успенський собор Києво-Печерської Лаври, Київське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство
шлюб: ♀ Юліанія Іванівна Дубровицька (Мстиславська, Ольшанська)
шлюб: ♀ Юліана Ульяна Іванівна Мстиславська
смерть: близ. 1529
