| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Степан Самійлович Самусь пом. до 1704
З сайту Родовід
| Версія 22:27, 9 червня 2012 (ред.) Serge-kazak (Обговорення | внесок) ← Попередня різниця (diff) |
Поточна версія (22:40, 9 червня 2012) (ред.) (скасувати дію) Serge-kazak (Обговорення | внесок) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
| <name>Степан Самійлович</name> | <name>Степан Самійлович</name> | ||
| <parents>557013</parents> | <parents>557013</parents> | ||
| - | <children>669980</children> | + | <children>669980,710309</children> |
| <ext>Значковим товаришем Лубенського полку був син Самуся Степан, який загинув перед 1704 р. Онук правобережного гетьмана Яків був сотником у Лубенському полку (швидше за все в якійсь з сотень в околицях гирла Сули, щоправда, Модзалевський вважав його Архангелогородським сотником на «миргородському» Правобережжі). Інший онук Самуся Данило при обшиті (відставці) 1772 р. отримав чин сотника, відомий і ще один з онуків – Павло (див.: Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. – С.273-274). 1777 р. згадуються Василь (перебував на Дніпровських форпостах) і Дмитро Самусь – значкові товариші Лубенського полку (див.: Астряб М.Г. Старина Лубенського полка в 1777 году // Труды ПУАК. – Вип.VII. – С.70). Данило Іванович Самусь (8.ІІІ.1899 р.) був директором Білоцерківського та Кременчуцького реальних училищ (Павловский И.Ф. Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. – Полтава, 1914. – С.250). | <ext>Значковим товаришем Лубенського полку був син Самуся Степан, який загинув перед 1704 р. Онук правобережного гетьмана Яків був сотником у Лубенському полку (швидше за все в якійсь з сотень в околицях гирла Сули, щоправда, Модзалевський вважав його Архангелогородським сотником на «миргородському» Правобережжі). Інший онук Самуся Данило при обшиті (відставці) 1772 р. отримав чин сотника, відомий і ще один з онуків – Павло (див.: Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. – С.273-274). 1777 р. згадуються Василь (перебував на Дніпровських форпостах) і Дмитро Самусь – значкові товариші Лубенського полку (див.: Астряб М.Г. Старина Лубенського полка в 1777 году // Труды ПУАК. – Вип.VII. – С.70). Данило Іванович Самусь (8.ІІІ.1899 р.) був директором Білоцерківського та Кременчуцького реальних училищ (Павловский И.Ф. Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. – Полтава, 1914. – С.250). | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
| <id>669979</id> | <id>669979</id> | ||
| </person> | </person> | ||
| + | <events> | ||
| + | <ev_id>808227</ev_id> | ||
| + | <ev_type>DEAT</ev_type> | ||
| + | <year>1704</year> | ||
| + | <date_status>BEF</date_status> | ||
| + | </events> | ||
| <version>0.2</version> | <version>0.2</version> | ||
| </record> | </record> | ||
Поточна версія
| Рід | Самусі |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Степан Самійлович Самусь |
| Батьки
♂ Самійло Іванович Самусь [Самусі] нар. близ. 1640 пом. 1713 | |
Події
народження дитини: ♀ Олена Степанівна Самусь [Самусі] пом. до 1753
народження дитини: ♂ Яків Степанович Самусь [Самусі]
до 1704 смерть:
Нотатки
Значковим товаришем Лубенського полку був син Самуся Степан, який загинув перед 1704 р. Онук правобережного гетьмана Яків був сотником у Лубенському полку (швидше за все в якійсь з сотень в околицях гирла Сули, щоправда, Модзалевський вважав його Архангелогородським сотником на «миргородському» Правобережжі). Інший онук Самуся Данило при обшиті (відставці) 1772 р. отримав чин сотника, відомий і ще один з онуків – Павло (див.: Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. – С.273-274). 1777 р. згадуються Василь (перебував на Дніпровських форпостах) і Дмитро Самусь – значкові товариші Лубенського полку (див.: Астряб М.Г. Старина Лубенського полка в 1777 году // Труды ПУАК. – Вип.VII. – С.70). Данило Іванович Самусь (8.ІІІ.1899 р.) був директором Білоцерківського та Кременчуцького реальних училищ (Павловский И.Ф. Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. – Полтава, 1914. – С.250).
Від дідів до онуків
