УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Рід:Деревецькі

З сайту Родовід

Деревецькі (Деревицькі, Джевецькі, Деревці, Drzewiecki, Drzewicki) - польський і литовський, український і білоруський, російський, руський і козачий рід (роди).

[ред.] Згадки

Третий вариант пути от Торжка до Новгорода предложен еще З. Ходаковским и подробно освещён Н. П. Барсовым. Со слов авторов, он проходил от северной оконечности Полоновского плёса через озёра Волоцкое, Долгое, Соминцево, Стромилово, Истошное к долине притока Полы реки Явонь. На Явони стоял Демон (Демянск). Далее путь лежал по р. Поле до Ильменя [15]. В русских летописях этот путь назывался «Демонской дорогой», иногда «Деревским» или «Деревецким». Правда, последнее название обнаружено ещё в берестяной грамоте № 580, которая датируется второй половиной XIV века [16].

http://www.valdaypark.ru/history-events

Однак і цей склад комісії неодноразово змінювався. Оста точний зведений проект кодексу під назвою «Права, по которым судится малороссийский народ» підписали: генеральний обозний Я. Лизогуб, генеральний хорунжий М. Ханенко, лубенський пол ковник П. Апостол, бунчукові товариші СЧуйкевич, Я.Огроно- вич, полкові писарі С.Савицький, С. Столповський, сотники С. Лукомський, В.Лисаневич, військовий товариш П.Ласкевич, канцелярист військовий П. Закровієцький і 5 представників вищого духовенства — ігумен Троїцького монастиря Т.Смаржев- ський, соборний старець Києво-Печерської лаври В. Старицький, переяславський ігумен С. Деревецький, ієромонах Никифор, протопоп київської єпархії Ф.Каленовський

http://shron.chtyvo.org.ua/Panashenko_VV/Sotsialna_elita_hetmanschyny_druha_polovyna_XVII__XVIII_st.pdf

У організації системи польської дипломатичної служби раннього Нового часу важлива роль належала королівській канцелярії, на яку з самого початку її становлення наприкінці XIV ст. покладались завдання практичної реалізації зовнішньополітичного курсу держави. Очолювана королівським канцлером, а з 1504 р. – ще й підканцлером, канцелярія виконувала функції спеціального відомства, відповідального за налагодження контактів з іноземними державами, ведення дипломатичних переговорів та листування, розробку текстів дипломатичних документів, навчання нотарів та перекладачів, які входили до складу персоналу канцелярії та забезпечували переговорний процес. Керівниками канцелярії, як правило, призначались представники шляхетського стану. Протягом окресленого періоду посаду канцлера обіймали Я. Ласький (1503-1510 рр.), М. Джевицький (1511-1515 рр.), К. Шидловецький (1515-1532 рр.), Я. Хоєнський (1537-1538), П. Вольський (1539-1543), Т. Собоцький (1545-1547 рр.). Обов’язки підканцлера виконували М. Джевицький (1507-1511 рр.), К. Шидловецький (1511-1515 рр.), П. Томицький (1515-1535 рр.), П. Вольський (1537-1539 рр.), С. Мацейовський (1539-1547 рр.) [5, с.3-18].