УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.

82.3% Complete

— Join the discussion — The fundraising round — The Rodovid Foundation —

Рід:Олізари

З сайту Родовід

Родовід Олізарів-Волчковичів уже був предметом досліджень. Перша спроба його реконструкції належить Каспру Нєсєцькому. В своєму гербівнику «Korona polska» (Львів, 1728–1743 рр.)2 він намагався вивести Олізарів із роду сербських князів. Місцеве коріння Олізарів-Волчковичів К. Нєсєцький вважав спільним з Кмітами і Вороновичами. Пращуром Олізарів він вважав одного із синів Олександра Вороновича на ім’я Єлеа зар, «z ruskiego akcentu Olizarem nazwany»3. За його словами того Олізара через втрачене у битвах око звали сліпим Волчком. Від цього прізвиська мав би походити придомок усього роду – Волчкович чи Волчкевич. В родоводі Олізарів-Волчковичів, укладеному Нєсєцьким, знаходимо відомості про кількох Олізарів XIV–XV ст., відомості про яких автор вважав за потрібне додати до своєї праці. Належність цих осіб до роду Олізарів-Волчковичів є сумнівною чи й неможливою. Власне родовід Олізарів Каспр Нєсєцький розпочав з Олізара, який мав сина Івана – посла на Люблін ський сейм 1569 р., та закінчив членами роду, діяльність яких припала на кінець XVII – початок XVIII ст.4

Станіслав-Казімєж Коссаковський спромігся підійти критично до напрацювань свого попередника щодо родоводу Олізарів-Волчковичів. У другому томі свого видання «Monografie historyczno-genealogiczne nektуrych rodzin polskich» (1860 р.) він розцінив генеалогічні побудови початків цього роду в працях К. Нєсєцького та Е.-А. Куропатніцького як безпідставні (в праці останнього є згадка про походження Олізарів від кня зів Захомильських та Ільговецьких5 ). Пращуром Олізарів-Волчковичів С.-К. Коссаковський вважав посла на Люблінський сейм 1569 р. Івана Олізара, сина київського зем’янина Олізара Волчкевича і Богдани Немирів ни. Разом з тим він подав також дані про Романа Олізара-Волчкевича, який жив у XV ст. У них відомостях автор покликається на тестамент Романа Олі зара-Волчкевича від 18 березня 1458 р. Родовід Олізарів С.-К. Коссаковський доводить до середини ХІХ ст.6

Казімєж Пуласький на початку ХХ ст. підготував родовід Олізарів гер ба Хоругви, який мав вийти в чергових томах його видання «Kronika polskich rodуw szlacheckich Podola, Woіynia i Ukrainy». Однак на заваді про довженню цього проекту (перший том вийшов 1911 р. у Бродах7) стала Перша світова війна. На відміну від інших подібних видавничих проек тів, доробок К. Пуласького пережив обидві світові війни і був опублікований у 2004 р.8 Тут подано відомості про родовід Олізарів-Волчковичів, що охоплюють середину XVI – початок ХХ ст. Пращуром роду він вважав королівського намісника Чорнобильського замку Олізара Волчкевича, який згадується в 1541 р.9

Наступне опрацювання родоводу Олізарів-Волчковичів з’явилося у 1915 р. в багатотомному гербівнику «Rodzina», підготовленому графом Северином Уруським при співучасті Адама-Амількара Косінського та Олександра Влодарського. Цей родовід ними розпочато з розгляду ймовірного споріднення Олізарів з Кмітами, Вороновичами, Биковськими та іншими, запропонованого ще К. Нєсєцьким. Аргументом на користь тако го спільного походження наведено належність цих родів до одного гербового роду, натомість констатовано брак джерел, які б дали змогу довести цю гіпотезу. Далі розглянуто наявні відомості XV–XVI ст. про родини Олізара Шиловича та Олізара Волчкевича. Від останнього автор розпочав власне поколінний опис родоводу Олізарів-Волчковичів доведений до кінця ХІХ – початку ХХ ст.