Михайло Львович Дородний Глинський нар. близ. 1470 пом. 15 вересня 1534

З сайту Родовід

Події

близ. 1470 народження:

народження дитини: ♂ Василь Глинський [Глинські] пом. 1565

народження дитини: ♀ N. Михайловна Глинская (Ивашенцева) [Глинские]

народження дитини: ♀ N. Михайловна Глинская (Троекурова) [Глинские]

шлюб: ♀ княжна Оболенська [Оболенські]

15 вересня 1534 смерть:

Нотатки

Миха́йло Льво́вич Гли́нський (* бл. 1470 — † 15 (24 вересня) 1534) — воєначальник і державний діяч Великого князівства Литовського і Московської держави, князь, найвидатніший із роду Глинських.

Мав великі земельні маєтності на Чернігівщині, Київщині і в Білорусії. За молодих років перебував за кордоном (Саксонія, Італія), де прийняв католицтво. Студіював у Німеччині, був при дворі цісаря Максиміліана, служив у Альбрехта, курфюрста саксонського. В 1499 — 1507 роках служив маршалком двору литовського великого князя Олександра. Здобувши значний вплив, підтримував православних вельмож. Уславився перемогами над татарами. Він прагнув утворити окрему державу з руських (українських та білоруських) земель, які перебували під владою феодальної Литви. Після смерті Олександра, звинувачений у його отруєнні, був усунутий польським королем і великим литовським князем Сигізмундом І з державних посад. Глинський разом з братами Василем та Іваном в 1508 році очолив повстання групи українських та білоруських феодалів (за підтримки Московського царства), невдоволених пануванням литовської знаті. Після поразки повстанців під Гомелем Глинський зі своїми братами перейшов до Москви, дістав звання боярина і великі земельні маєтності.

Глинський відзначився як воєначальник у боротьбі проти нападів татарських орд. Під час війни Московської держави з Литвою 1512—1522 років намагався перейти на сторону Литви, за що був ув'язнений (1514—1526 роках). Після смерті великого князя Василія ІІІ брав участь у боротьбі боярських груп за владу. В 1534 році був ув'язнений вдруге і помер у тюрмі.

...

Батько Олени Глинської, матері Івана Грозного, князь Василь Львович мало чим себе проявив, зате його брат Михайло Львович, на прізвисько Огрядний, прославився своїм авантюризмом. Він виховувався при дворі німецького імператора Максиміліана, потім служив у військах Альбрехта Саксонського. Будучи в Італії, прийняв католицтво. Князь Михайло отримав освіту в одному з європейських університетів, став лікарем, але заняття медициною замінив на військову справу. В кінці XV століття Михайло Львович подружився з великим литовським князем Олександром Казимировичем, чинив на нього великий вплив і задумав створити окрему державу з російських, українських, білоруських земель, що входили до складу Литви. У 1506 році Олександр помер і на престол вступив його молодший брат Сигізмунд I, який усунув Михайла від державних справ.

Михайло Глинський в 1508 році підняв повстання проти Сигізмунда, зазнав невдачі і втік зі своїми прихильниками в Росію.

Так на Русь потрапила нещодавно народилася княжна Олена.

За допомогою князя Михайла Василь III в 1514 році повернув Смоленщину. Глинський мріяв отримати Смоленськ в удільне князівство, але великий князь відкинув його домагання. Тоді Михайло задумав таємно бігти до Литви і примиритися з Сигізмундом. Глинський був схоплений, засуджений до смерті. Князь в нових умовах перейшов з католицтва на православ'я, був помилуваний, проте залишився в ув'язненні.

У січні 1526 року 47-річний Василь III поєднувався другим шлюбом з юною Оленою Глинської. Вона значно відрізнялася від росіян знатних бояришень своїм іноземним вихованням, багато перейнявши від дядька Михайла Львовича і від батька, прихильників європейських поглядів.

Великий князь обожнював молоду дружину, на догоду їй навіть збрив бороду, чепурних одягався, сам починав переймати західні звичаї. Олена все більше оволодівала коронованим чоловіком, домоглася звільнення Михайла Глинського з ув'язнення, і поступово він став найближчим радником монарха.

• http://arhiv-statey.pp.ua/index.php?newsid=23456

Від дідів до онуків