| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Домникія Василівна Свічка пом. після 1731
З сайту Родовід
| Рід | Свічки |
| Стать | жінка |
| Повне ім’я від народження | Домникія Василівна Свічка |
| Імена протягом життя | Домнікія |
| Батьки
♂ Василь Леонтійович Свічка [Свічки] пом. 1714 | |
Події
шлюб: ♂ Ілля Олександрович Олександрович [Олександровичі] пом. після 1729
14 вересня 1720 народження дитини: ♂ Іван Ілліч Олександрович [Олександровичі] нар. 14 вересня 1720 пом. 1 січня 1790
після 1731 смерть:
Нотатки
Згадки
І.В.Свічка помер бездітним і свічківська маєтність перейшла його двом сестрам: Катерині Василівні - в заміжжі за Миколою Івановичем Юркевичем та Домнікії Василівні - в заміжжі за Ільком Андрійовичем Олександровичем. Обидва ці поміщики (Юркевич і Олександрович) мали тут кожний свій приїжджий двір садиби, в яких були панські будинки для проживання в них власників маєтностей під час їх приїзду до Свічківки і хати для постіного проживання двірні.
В "Описах Київського намісництва" за 1781 рік Свічківка записана слободою. Тут нарахвувалось хат посполитих власницьких (поміщицьких) та козацьких підсусідків - 48, в яких проживало 239 душ. До кінця ХVІІІ століття в Свічківці поміщики постійно не проживали і лише з початком ХІХ століття тут оселилися Олександровичі в своєму маєтку, а замість Юркевичів господарем другої частини Свічківки став ротмістр Піщанський, який разом із ріднею тут оселився.
Из отцовского наследства получила мельницы на реке Удай под Кручею "с имеючеюся в оной Кручи надлежащею землею, лесом и лугами, прозываемыми Сакуновщина, с устроенным на оной земле двором жилым и некоторым числом подсуседских дворов". Совместно с братом Иваном владела (1729-31) селом Антоновкой и после смерти брата унаследовала хутор на реке Чумгаке (дер. Свечковку). В браке с 1724 года.
[ред.] Джерела
- ↑ Редкий самородок. - "Красное Прикамье (Сарапул)" 12.01.2012 (4-7), с.5 -
- ↑ http://forum.vgd.ru/1/812/60.htm -
- ↑ http://www.petrichenko.info/vlad/svechki/gen3 -
Від дідів до онуків
кількість дітей: умер, оставив двоих малолетних детей
заповіт: завещал "Насте Яцисе, братовой моей, с сими детьми двома малими, при ней будучими, дати пятдесят талярей"
шлюб: ♀ Анастасия Яциха
смерть: до 1699
шлюб: ♀ Євфимія Василівна Громика (Свічка)
шлюб: ♀ Ирина ? (Свечка)
власність: 24 жовтня 1699, получил гетманский универсал на имения, доставшиеся ему по завещанию отца, а именно: мельницы в селах Гурбинцах, Новой Гребле и Каплинцах, с.Давыдовка и разные "гаи, леси, сеножати и иные грунта" с людьми, поселенными в с.Малютинцах на купленных отцом землях. Продолжал, по примеру отца, скупку земельных угодий.
власність: 1 грудня 1699, купил за 350 золотых двор у Ефима Андреевича Гладкого, сотенника Пирятинского
інше: 1716, выдавая дочь Анну замуж за Ивана Семеновича Вакуленка, отделил ей в приданое мельницу на Пирятинской гребле, несколько лесов, двор с садом в с.Деймановке возле церкви и усадебное место в г.Пирятине
інше: 21 січня 1717, продал Лубенскому полковнику Андрею Марковичу за 400 золотых "Яр Великий с сенокосами, до него прилеглими, с ставком и с греблею над Оржицей, с краю занйдуючийся, так теж поруб Шелехувку, над речкою Чумгаком стоячий, помеж с грунтом пана Полуботка, полковника Черниговского, с сенокосними луками, до него прилеглими по сем боку Чумгаку"
військове звання: 1718, Бунчуковый товарищ
інше: 29 червня 1719, продал за 1500 злотых своему зятю Ивану Семеновичу Вакуленку мельницу на Заречьи под Пирятином и хутор Сурмачевский "со всеми до его належитостями"
інше: 15 квітня 1720, продал Лубенскому полковнику Андрею Марковичу за 5000 золотых "грунт", именуемый Короваи, над р.Оржицею "с поделанними на нем прилеглими до оного угодиями" при этом вместе со соей долей, также продал и наследственную часть малолетнего Алексея Стефановича Свечки, права на которые не принадлежали Лукьяну Свечке. Данная купля-продажа была оформлена в виде купчей, в которой вся ответственность за возможные последствия и притензии родственников возлагалась на Лукьяна Свечку. Андрей Маркович силой вынудил Лукьяна подписать данную купчую, посадив его под арест за то, что тот якобы похитил деньги из Пирятинской церкви. И только после подписания купчей Лукьян Свечка был отпущен на волю. Однако близкие Алексея Стефановича Свечки и он сам не могли смириться с потерей, принадлежащего им по праву села, и с 1743 года начинается почти 100-летняя тяжба Марковичей со Свечками за село Короваи. Описание этой тяжбы описано в работе М.Г. Астряба "Старая Полтавщина и столетняя тяжба Марковичей со Свечками и Пасютами (1720-1827 гг.)", опубликованной в Трудах Полтавской ученой архивной комиссии.
інше: 1731, продал генеральному обозному Якову Лизогубу сенокосный яр "Кононовский" около Сурмачевского хутора
інше: 11 грудня 1732, передал во владение зятя Ивана Вакуленка (Вакуловича) "село Малютинцы, поля пахатные и сенокосы, ставок Ахремовский и леваду, тамож зостаючую"
інше: 18 липня 1733, выдал генеральному подскарбию Андрею Марковичу запись, подтверждающую прежде совершенные купчие крепости на имения и точнее определяющую их границы
смерть: до 1707
смерть: після 1699
власність: 1699, По завещанию деда получил лес и хату в селе Биевцах, а после отца - разные хутора.
титул: 1719, Знатный войсковой товарищ
власність: 10 січня 1719, купил у Евдокии Федорихи Ничипоренковой двор в Пирятинском замке за 50 талеров.
смерть: 1720
шлюб: ♀ Домникія Василівна Свічка
військове звання: 1729, бунчуковый товарищ
смерть: після 1729
помешкання: Великая Круча, Пирятинская сотня, Полтавская губерния, Гетманщина
шлюб: ♂ Іван Ілліч Олександрович
смерть: оцін. 8 грудня 1816, или 12 авг.
опис особи: "девица редкой красоты"
шлюб: ♂ Порфирий Иванович Александрович
смерть: 22 жовтня 1839, Большая Круча, Полтавская губерния
