| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Павло Самійлович Добраницький (Добронизький) нар. близ. 1672 пом. до 1729
З сайту Родовід
| Рід | Добронизькі |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Павло Самійлович Добраницький |
| Зміни прізвища | Добронизький |
| Батьки
♂ Самійло Васильович Добронизький [Добронизькі] нар. близ. 1650 пом. січня 1701 | |
Події
близ. 1672 народження: чи до 1670
з 13 серпня 1687 до 1690 військове звання: військовий канцелярист ГВК (Генеральної Військової канцелярії)
з 1690 до 1701 військове звання: Чернігівський полк, військовий товариш
близ. 1696 шлюб: Переяслав, її 1-ий чол., ♀ Варвара Леонтіївна Полуботок (Добронизька, Мандрика) [Полуботки] нар. близ. 1677 пом. між 1733 та 1737
близ. 1697 народження дитини: Переяслав, ♂ Іван Павлович Добронизький [Добронизькі] нар. близ. 1697 пом. після 1753
близ. 1698 народження дитини: Переяслав, Переяславский полк, Малороссия, Российская империя, (укр.) Олексій Олексійович Добронизький [Добронизькі] , ♂ Олексій Павлович Добронизький [Добронизькі] нар. близ. 1698 пом. між 1778 та 1780
близ. 1700 народження дитини: Переяслав, Переяславський полк, Гетьманщина, (укр.) ? Павлівна Добронизька (Марченко) [Добронизькі], ♀ Павлівна Добронизька (Марченко) [Добронизькі] нар. близ. 1700
з 1701 до заняття: Переяслав, священик Спасо-Преображенської церкви і протопіп Переяславський (на місце померлого батька)
1707 розлучення: Переяслав, ♀ Варвара Леонтіївна Полуботок (Добронизька, Мандрика) [Полуботки] нар. близ. 1677 пом. між 1733 та 1737
1709 власність: Отримав гетманський універсал на с. Безпальче (Гельмязівської сотні); власник сіл Городище і Ташань в Переяславського полку, а також ґрунтів в Домонтові, с. Андрушах і Помоклях
8 серпня 1712 власність: Уступив землі в с. Дем'янчичах Києво-Межигірському монастиреві
5 жовтня 1713 власність: Подарував Переяславському Михайлівському монастиреві землю в с. Помоклях
до 1729 смерть: Гетьманщина
Нотатки
Осадив с. Добраничівку.
Полуботок доньку Марію видав заміж за Івана Федоровича Сулиму, Варвару за сина переяславського спаського священика Павла Самойловича Добронизького, який служив у Генеральній військовій канцелярії, ще одну доньку за онука Філона Джеджалії Федора Івановича Мировича. Таким чином він породичався з трьома впливовими родинами Переяславщини Сулимами, Добронизькими і Мировичами.
Але вже 10 січня 1690 р. згідно з монаршим указом Мазепа вислав до Переяслава комісію у складі генерального осавула Андрія Гамалію, київського полковника Григорія Коровку-Вольського, значного військового товариша Захара Шийкевича. Комісія розглядала заяву козака Івана Смольського. Полуботка ж Мазепа до повернення комісії затримав у Батурині. До розслідування приєднався переяславський воєвода Семен Толачанов. Мазепа заарештував полковника переяславського Леонтія Полуботка і його сина Павла. Проте швидко звільнив їх, але Леонтію не надав жодного уряду і той рахувався лише серед значного товариства Чернігівського полку. Так були ізольовані родичі Самойловичів.
Добраничівка має досить цікаву історію заселення і отримання власної назви. У 1690-му році гетьман Іван Мазепа своїм універсалом надав село Капустинці у володіння войсковому товарищу (а в подальшому – священнику Переяславської Спасо-Преображенської церкви) Павлу Добронизькому, одруженому на рідній сестрі Павла Полуботка Варварі Леонтіївні.
Володіння це (як і всі рангові) було тимчасовим и відносним, яке, однак мало два майнових наслідки. По-перше, в 1694 році Павло купив у капустинського козака Євтуха греблю зі ставком на річці Іржавець (не плутати з яготинським Іржавцем!), яку згодом успадкували спочатку вдова Варвара Леонтіївна, а потім старший син, переяславський полковий сотник Іван Добронизький. А, по-друге, десь у цей же період, Добронизькі, скоріш за все, таким же чином, заволоділи аналогічним об’єктом на річці Ташанка.
Як і коли саме усе це відбувалось, поки вияснити не вдалося, але в листі Івана Мазепи до переяславського полковника від 25 серпня 1708 року згадується хутір, який Павло Добронизький побудував на купленому ґрунті біля Ташанського шляху, а в ревізіях Переяславського полку, начинаючи с 1732 року зустрічається хутір переяславського священника Олексія Добронизького (молодшого сына Павла, який успадкував після смерті батька і престол священнослужителя в Спасо-Преображенській церкві, і більшість батькового майна).
4 травня 1709 року гетьман Іван Скоропадський видає універсал на володіння селом священнику переяславської церкви Павлу Добронизському. А після його смерті селом володіє його дружина Варвара Леонтіївна Полуботок. Після неї – син , сотник Переяславського полку Іван Добронизський. У 1750 році гетьман в селі йому належало 17 дворів посполитих і 12 підсусідників.
+ + +
Упокой, Боже, Павла і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія
[ред.] Джерела
- ↑ https://www.geni.com/people/Павел-Самуилович-Добронизский-Добраницки/6000000016487340007 - Павел Самуилович Добронизский, Добраницки: Павел Самуилович Добронизский. Дата рождения: предположительно между 1640 и 1700. Смерть: около 1729. Потомки: Переяслав-Хмельницкий район, Киевская область, Украина (Pomokli, Pereyaslav-Khmel'nyts'kyi district, Kyivs'ka oblast, Ukraine). Ближайшие родственники: Сын Самуила Васильевича Добронизского; Муж Варвары Леонтьевны Добронизской; Отец Ивана Павловича Добронизского; Алексея Павловича Добронизского и Павловны Марченко; Брат Стефана Самуиловича Добронизского и Федора Самуиловича Добронизского. Профессия: протопоп, военный канцелярист, священник Переяславской церкви Спаса Преображения
- ↑ Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник Том 1 (А-Д), Киев, 1908 - стр. 411 (431) Колѣно III, № 3-2. Павелъ Самуиловичъ, войсковой канцеляристъ; войсковой товарищъ (1690); съ 1701 (?) г. – священникъ Переяславской церкви Спаса Преображенiя (на мѣсто отца). – 11 дек. 1690 г. получилъ гетманскiй универсалъ на с. Капустинцы (Яготинской сотни); въ 1709 г. получилъ гетманскiй универсалъ на с. Безпальчее (Гельмязовской сотни); владѣлъ с. Городiцемъ и д. Ташанью (Переяславскаго полка), а также грунтами въ м. Домонтовѣ, с. Андрушахъ и Помокляхъ; 8 авг. 1712 г. уступилъ грунты въ с. Демянчичахъ Кiево-Межигорскому монастырю; 5 окт. 1713 г. подарилъ Переяславскому Михайловскому монастырю грунтъ въ с. Помокляхъ; † до 1729 г. Ж. – Варвара Леонтiевна Полуботокъ, † между 1733-1737 г.г.; владѣла с. Безпальчимъ (1729-1731); дочь полковника Переяславскаго
Від дідів до онуків
власність: 1699, Новгород-Северский, Стародубский полк, Гетманщина, купил мельницу на р. Роми и двор в Новгородсеверске
шлюб: ♀ Євфимія Костянтинівна Пригара (Добронизька) , Новгород-Северский, Стародубский полк, Гетманщина
військове звання: з 1703 до 1704, Новгород-Северский, Стародубский полк, Гетманщина, значковый войсковой товарищ Стародубовского полка
власність: 24 лютого 1703, Новгород-Северский, Стародубский полк, Гетманщина, Получил универсал Стародубовского полковника Михаила Миклашевского на полученные от тестя своего имения: мельницу Руденку около с. Знобы и земли там же и в Новгородсеверске
власність: 14 січня 1704, Новгород-Северский, Стародубский полк, Гетманщина, Получил гетманский универсал на те же имения; владел частью отцовских земель в Домонтове
смерть: 19 березня 1706, Держава Війська Запорізького
заняття: близ. 1693, Домонтів, Домонтівська сотня, Переяславський полк, Гетьманщина, священик церкви Різдва Богородиці
смерть: до 1712, Гетьманщина
шлюб: ♂ Павло Самійлович Добраницький (Добронизький) , Переяслав, її 1-ий чол.
шлюб: ♂ Олексій Васильович Мандрика , Кобижча, Кобизька сотня, Київський полк, її 2-ий чол.
розлучення: ♂ Павло Самійлович Добраницький (Добронизький) , Переяслав
власність: 1729, Безпальче, Гельмязівська сотня, Переяславський полк, Успадкувала від 1-го чоловіка Павла Добронизького тільки с. Безпальче, інші маєтки успадкували діти
смерть: між 1733 та 1737, Гетьманщина
♂ Микита Олексійович Мандрика військове звання: 1735, Кобыжча, Кобыжская сотня, Киевский полк, Гетманщина, значковый товарищ Киевского полка. Службу проходил в Киевской полковой канцелярии
військове звання: 1741, Кобыжча, Кобыжская сотня, Киевский полк, Гетманщина, войсковой товарищ
шлюб: ♀ Феодосия Яковлевна Пилипенко (Мандрыка) , Кобыжча, Кобыжская сотня, Киевский полк, Гетманщина
військове звання: 23 червня 1768, Кобыжча, Кобыжская сотня, Киевский полк, Гетманщина, в его глубокой старости и по долговременной службе уволен от всех служб с чином полкового есаула
посвята у духовний сан: 12 червня 1784, Первым в роду признан Герольдией в наследуемом дворянском достоинстве с внесением во 2 часть родословной книги по Черниговской губернии; № 5116 ш.9 п.6, 3 ветвь 1 колено №1. Внесён в VI ч. Родословной книги Киевского наместничества
заповіт: 15 червня 1786, Кобыжча, Козелецкий уезд, Киевское наместничество, Российская империя, За ним в Кобыжче мужского пола 174, женского пола 170 душ в 1782 г.
смерть: близ. 1806, Кобижча, Козелецький уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія, "Никита умеръ почти ста лѣтъ"
шлюб: ♀ Павлівна Добронизька (Марченко) , Полтава, Полтавский полк, Гетьманщина, Муж - сын Полтавского войта (старосты)
шлюб: ♂ Федір Олексійович Добронизький , Переяслав, Переяславский полк, Малороссия, Российская империя
смерть: близ. 1771, Область Війська Запорізького, Російська імперія
військове звання: Лубенський полк, [[значковий товариш]]
шлюб: ♀ Тетяна Іванівна Добронизька (Огронович) , Переяслав
смерть: близ. 1753, Гетьманщина
