Марта Демидівна Васенко нар. 28 серпня 1878 пом. після 1945

З сайту Родовід

Події

28 серпня 1878 народження: Нехайки, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія

народження дитини: ♀ Ганна Васенко [Васенки] пом. 1933

народження дитини: ♂ Ігнатій Васенко [Васенки]

29 серпня 1878 хрещення: Покровская церковь села Нехаек, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя

після 1945 смерть: Нехайки, Драбівський район, Черкаська область, УРСР, СРСР

Нотатки

До революції пішла на заробітки у Чорноморію. Працювала у наймах. Там познайомилася зі своїм чоловіком, який ніби-то був рибалкою. Мала з ним двох дітей - Ігната і Ганну. Чоловік втопився і вона з двома маленькими дітьми відправилася додому. Люди зробили їй візочок, на який вона посадила дітей.

Під час голоду працювала в інтернаті для дітей, які втратили батьків. Інтернат розташовувався поблизу кладовища в селі Нехайки. В одній половині хати де розташовувався інтернат жила вона, в іншій жили діти.

Коли брат Григорій у 1941 році виїзджав з села, то залишив у неї деякі речі, що не забрав з собою. Під час окупації у село повернулися представники розкуркулених родин, які били її за її брата і казали, що жаль, що він утік, а то вони б його вбили.

Померла у Нехайках, після війни.

«Народився я 14 жовтня 1887 року, в козацьке свято Покрови. Злиденне життя та тяжка праця скоро надірвали здоров’я мого батька, і він на п’ятдесят другому році свого життя помер. Мені було вісім років. По смерті батька нас лишилося четверо. Мати, старший за мене брат Дмитро, сестра Марта і я. Мати літом працювала у кулаків, заробляла хліб, взимку ткала полотна цим же кулакам. Брат працював у поміщика Падалки. Сестра працювала в кулаків. Я теж пішов батрачити. Перше літо я працював у кулака Некоза, пас скот. Заробив за літо три карбованці.»

• http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/P/Pasko/TimeTruth/ProMemoria/WayMyLife.html

“Я пам’ятаю перші колгоспні збори весною 1929 року. Ми пішли всією сім’єю, бо приїхав фотограф у село, на той час це було чимось незвичайним. Мама теж була колгоспницею, батько вважав, що його сім’я повинна бути прикладом для інших. В цей день ми сфотографувались — тато, мама, Таня, я, Галя, а Колі ще не було. На фото ми вдягнуті гарненько, але всі троє дітей босі. Під час проведення зборів куркулі, щоб зірвати збори, підпалили хату тьоті Марти, батькової сестри. І як стало видно пожар, то батько відразу сказав людям, що це горить хата моєї сестри. Ми туди всі побігли, так воно і було, стріха згоріла, бо з соломи, а стіни глиняні, то лишились. Після цього сім’я тьоті, три чоловіки, жила майже повністю на утриманні моїх батьків”

Мама щодня давала молоко і ще дещо тітці Марті і її дорослим дітям. Вона вижила, а діти померли. Щовечора склянку молока давала мама сусідському підлітку, в якого всі рідні померли. Він завдяки цій склянці вижив. Допомагали ми і сестрі маминій, у якої було шестеро дітей, а чоловік помер. Ми ходили в школу, діти були дуже худі, сухі, а потім опухали, вмирали і все менше дітей було в класі.

• http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/P/Pasko/TimeTruth/RedOrBlack/GreatBreak.html

Від дідів до онуків