УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

З сайту Родовід

"А тоді спитайте себе: Хто ми?
Чиї сини? Яких батьків?"

Думаю, вказувати автора
немає потреби... Чи вже є?

Сталося так, що в нашій країні протягом тривалого часу питання походження бажано було не зачіпати. Люди, що мали "несвідомих" предків, намагалися приховати відомості про них, аби позбутися постійної загрози переслідувань для них чи навіть для їхніх дітей. Для декого це стало настільки звичним, що навіть після розвалу тоталітарної імперії вони воліють не чіпати минулого, щоб не наражати майбутні покоління на небезпеку - "а чей же, невідомо, як історія повернеться, а раптом знов те саме буде?"

Не буде. Якщо ми пам'ятатимемо про те, що було, то не буде. А от чи пам'ятатимемо? Адже в результаті нищівної політики совєтської влади люди втратили почуття роду, відчуття спадковости поколінь, своєї невипадкової присутности на цьому світі... Ваші предки - це Ваші корені. Так само, як дерево дихає кожним своїм листочком, гріється на сонечку кожною своєю гілочкою, живиться від матінки-землі кожним своїм корінцем, так і людина раптом відчуває землю під ногами, усвідомлює, що вона - не випадковий житель цієї країни, цієї планети, цього життя.

Невже цього замало в наш непевний час? А чи може взагалі дерево рости, не знаючи, як широко сягають його корені?

Я дивлюся на старі фотокартки, уривки листів, копії архівних документів, невідомо чию вишиванку... Це життя моїх предків, це моя пам'ять. Кожен з них неначе стоїть у мене за спиною, моя невидима опора, яка ніколи не зрадить і завжди буде зі мною.

І навіть якщо предки не сиділи за одним столом з великим Богданом (хоча хто зна?), не проголошували IV-ий Універсал, не згадані в книгах та літописах, та вони жили, працювали на цій землі, дарували цьому світові свої почуття, дії, свій чин, що відбилися, мусили відбитися в нащадках. І з'являються незвичні почуття, коли, відновлюючи риси такої далекої, але водночас такої рідної людини, усвідомлюєш: "так ось звідки вони, мої думки, мої устремління, мій характер, ось звідки я..." Чи, навпаки, стикаєшся з зовсім протилежним світоглядом і тим збагачуєш себе самого.

Сталося так, що раніше героями вважались прихильники однієї ідеї, а антигероями - всіх инших. Зараз ситуація повільно, проте змінюється. Якби ж ще вдалося повернути добру славу одним, не паплюжачи при цьому инших заради наведення контрастів! Якби ж вдалося зробити вірні висновки з нашого історичного минулого і не повторювати помилок наших предків! Історія нашої країни, відбита в історії власної родини, набуває значно иншого звучання, нової ваги. І вже не так легко критикувати тих, що жили до нас, бо знаєш - так само, як зараз люди підтримують ті чи инші погляди і мають на це всі вагомі підстави, так і наші предки, безумовно, теж мали вагомі обґрунтування для своїх дій. Мусимо пам'ятати, що вони були в першу чергу людьми, мали свої погляди і чинили згідно з ними.

--Annettt 11:01, 21 вересня 2006 (EEST).