УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

З сайту Родовід

Перш ніж почати шукати корені Вам слід визначитися з тим, що Ви хочете шукати і з якою метою. Якщо Ви хочете побудувати дерево з імен прізвищ і років життя і соціального походження, то одна справа. Якщо Ви хочете написати історію роду - то зовсім інше. Особисто я займаюся останнім:)

Зміст 1 ПОЧАТОК 1.1 Перший етап: збір метрик 1.2 Другий етап: збір документів 1.3 Третій етап: робота з сімейним архівом світлин 1.4 Четвертий етап - побудова дерева 1.5 П'ятий етап - спогади 1.6 Етап постійно триваючий 2 ОПИТУВАННЯ 2.1 Етап перший: підготовчий 2.2 Етап другий: похід до родичів 3 Кладовища 4 Інтернет 5 Що далі?

ПОЧАТОК

Перший етап: збір метрик

Починаючи пошук Ви маєте, перш за все, зібрати, або відновити всі наявні документи, що підтверджують вашу спорідненість з предками в такому порядку:

1. Ваше свідоцтво про народження, де записані ваші батьки;
2. Свідоцтво про шлюб батьків, де записано дівоче прізвище вашої матусі;
3. Свідоцтва про народження батьків;
4. Свідоцтва про шлюб дідів;
5. Свідоцтва про народження дідів...
6. ну і якщо вже нема в живих - свідоцтва про смерть.

Ці документи знадобляться вам для архівного пошуку, адже певна категорія архівів видає свідоцтва чи довідки лише за наявності усіх документів, що підтверджують спорідненість. Якщо проблеми починаються на цьому етапі одразу читайте про звернення до архівів.

Другий етап: збір документів

Збір інших документів, як-то дипломи, автобіографії, пенсійні посвідчення, трудові книжки, грамоти, нагородження медалями, і т.д. можуть стати вам у нагоді. Наприклад, один користувач зміг дізнатися про 3 своїх коліна завдяки лише одному документу - автобіографії своєї бабусі. Для цього, можливо, знадобиться звернутися до родичів, але про це згодом.

Увага! Усі старі документи варто тримати в окремих файлах в розгорнутому вигляді і з них бажано зняти дублікати. Якщо існує загроза пошкодження документу варто зробити нотаріально завірену копію, або звернутися до спеціалістів, що можуть допомогти упередити подальшу руйнацію документа.

Ламінування старих документів не є бажаним, адже ламінування є не вічним і розклеюючись може пошкодити документ.

Третій етап: робота з сімейним архівом світлин

По-перше, це цікаво, одна справа знати про ім'я та прізвище предка, інша - побачити його ім'я, його вбрання, оточення... По-друге, світлини часто бувають ціннішими за будь який документ, адже можуть містити підписи про рік, місце і навіть родичів, якім була призначена ця світлина. Якщо є така можливість, перегляньте архів з вашими батьками/дідами тощо. Світлини можуть активізувати візуальні образи в пам'яті ваших рідних. Часто-густа одна світлина може нагадати цілий епізод життя.

Проте, до записів на світлинах слід відноситися і з певним застереженням, адже запис міг бути зроблений набагато пізніше. Тут може допомогти аналіз за допомогою інших світлина.

Четвертий етап - побудова дерева

Почніть будувати ваше дерево. Це не лише корисно, але й потрібно, адже чим далі збільшуватиметься ваше дерево, тим більше Ви будете плутатися в родичах:) Якщо Ви мали предків з-за кордону або маєте там родичів намагайтеся дублювати дерева на інших сайтах. Серед найбільш корисних ресурсів можемо порадити міжнародні мережі Geni, Ancestry.com, MyHeritage, а також локальні мережі, наприклад, для Польщі - MoiKrewni.

Детальніше про родовідні сайти дивіться тут .

П'ятий етап - спогади

Кожен з нас має свої власні спогади про дитинство, проведене найчастіше поруч з бабусями і дідусями (а кому сильно пощастило - з прапрабабами і прапрадідами). Варто поринути в світ власних спогадів, відшукуючи найменші деталі. Часто при маленьких онуках старі люди могли говорити те, чого ніколи не говорили своїм дітям...

Етап постійно триваючий

Намагайтеся постійно оцифровувати архів - якість документів і фотографій з часом погіршується. Це можна робити у фотоцентрі або краще придбати якісний сканер. Бажано зберігати оцифровані копії на різних носіях, адже ніщо не є вічним. Всі надписи слід копіювати на ксероксі і наклеювати із задньої сторони копії, або називати, у випадку сканування, назвою файлу фотографії + якась помітка.

ОПИТУВАННЯ

Після проведення підготовчих дій Вам знадобиться допомога Ваших родичів, як прямих, так і далеких. Опитування є найбільш цікавим і водночас найбільш складним етапом в пошуках роду.

Етап перший: підготовчий

Похід до родичів - річ відповідальна. Для когось вона може бути приємним візитом, для когось - важким завданням. Але і в тому і в іншому випадку варто підготуватися.

Отже, Ви збираєтеся до родичів:

1. Спочатку уважно переглянути наявні у вас матеріали і занотуйте питання щодо того, щоб б вам хотілося дізнатися, інакше точно щось забудете. Питання, як ви розумієте, можуть бути самими різними, наприклад, хто зображений на світлині чи де вона зроблена, чи чому хтось з ваших рідних опинився в тому чи іншому місці...
2. Варто захопить із собою решту матеріалів, про які можуть ваші родичі щось розказати. Не обмежуйтесь лише тим, про що Вам невідомо. Часто-густо Ваші родичі можуть розказати вам про світлини і пов'язані з ними події, про які, як вам здавалося, було все відомо, купу додаткової і цікавої інформації.
3. Захопіть диктофон і блокнотик щоб записувати те, що вам будуть розказувати.
4. Дізнайтеся у рідних про характер і вдачу родича до якого ви збираєтеся у гості. Якщо родичі мало, або взагалі нічого про нього не знають - будьте готові до несподіванок.

Етап другий: похід до родичів

Отже, ви зібрали все що треба і рушили до родичів, думаю і якийсь подарунок захопили теж:)

Уявімо, що Вас зустріли адекватно і привітно, пригостили вас чаєм чи чимось міцніше. Не кидайтесь розпитувати про справи родовідні одразу. До того як питати, Вам доведеться, можливо розказати щось про себе, про родину, навчання, роботу... Лише після цього ви можете почати розпитувати про те що вас цікавить. В залежності від віку і темпераменту питання можуть бути прямими, скажімо "Розкажіть про Павла", так і може статися що до відомостей вам доведеться діставатися манівцем. Дуже хорошо діє метод, коли ви розпитуєте про власне життя родича, що він робив у дитинстві, молодості, зрілому віці. Розповідаючи, він може несподівано розказати про те, що й сам думав що забув. За можливості намагайтеся перепровіряти інформацію не раз. Щось згадується, щось уточнюється.

Якщо родич вас радо зустрів, або в ході бесіди розтанув спробуйте попросити його подивитися про фотографії чи документи. Ймовірність того, що вам їх дадуть не велика, хоча і таке бува. Але ви можете зробити фотокопії, або попросити їх позичити на час і зробити це самостійно або в фотостудіях - там їх сканують і ви маєте як оцифрований архів, так і можливість їх роздрукувати в будь який час. Фотографії на довго не затримуйте і повертайте - це довіра до вас. Бажано зробити копії фотографій з вашого архіву, яких немає у родича - це також додасть довіри і привітності, адже похід може бути неодноразовим.

Застереження: Користуйтеся диктофоном обережно і виважено! Якщо людина сором'язлива або замкнута у собі, краще робити запис приховано (Щоправда такий метод є на межі закону, тому дуже не радимо такі записи оприлюнювати!). Старі люди частенько недолюблюють техніку, як мінімум - соромляться. Але і більш відкриті люди можуть не сприйняти це і, або попросити не писати, або просто не скажуть вам чогось важливого.

Не публікуйте записи в інтернеті або деінде без відома родичів. Як мінімум, це буде порушенням авторського права та права на приватність.

Якщо ваші родичі живуть у селі і мають старі хати - походіть з ними по ділянці, подивіться що в них є. Можливо, є сенс попитати про старі речі, попросити розказати що ними робили.

Використовуйте всі можливості отримати потрібну інформацію, але пам'ятайте що отримати її бува дуже важко. Іноді потрібно не раз і не два зустрітися чи поговорити по телефону, щоб докопатися до коріння.

Застереження: Деякі люди до цього часу бояться режиму. Це може бути підставово і безпідставно. В сім'ях, де були репресовані воліють не чіпати минуле і дістатися правди буде дуже важко. Може статися так, що і документів вони не мають, адже ті були знищені, щоб захистити рідних. Тим не менш, опускати руки ніколи не слід - той хто шукає, завше знайде.

Ще одна порада, якщо родич зацікавився вашими дослідженнями - зробіть йому ласку, дзвоніть чи пишіть і діліться своїми знахідками.

Кладовища

Ще одне цінне джерело інформації - кладовища. Якщо Вам відомо де поховані ваші предки - не полінуйтеся і сходіть на їх могили. Цим, Ви щонайменше віддасте їм шану, а якщо повезе - могила може стати для вас цінним джерелом інформації.

Для прикладу наведу власний досвід: похід на Куренівське кладовище, що у місті Києві, дав мені фотографію мого пра-прадіда і роки його життя.

Хоча, стан кладовищ, як і пам'яті нашого народу є, нажаль, вкрай поганим, тож може так статися, що знайти могилу буде досить важко.

Якщо ви знаєте дату смерті і кладовище - зверніться до адміністрації. Як правило, в них зберігаються книги, де записане місце поховання, а якщо родич похований відносно недавно, там також вказано хто його поховав. Це може стати у нагоді, якщо ви мало знаєте про цього предка.

Інтернет

Ще одне джерело цінної інформації. Тут можна пошукати родичів, осіб зі спільним прізвищем чи інформацію про загиблих предків. Детальніше читайте тут

Що далі?

Наступним кроком буде Знайомство з архівами й архівний пошук ->>>