| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Український генеалогічний портал:Архівний пошук
З сайту Родовід
Зміст |
[ред.] Архівний пошук
Після того, як ми визначилися з потрібним нам архівом (крім органів РАЦС) нам слід вирішити в який спосіб ми з ним будемо комунікувати.
[ред.] Дистанційна комунікація
Якщо ви не маєте достатньо часу або архів знаходиться не в вашому місті вам доведеться комунікувати дистанційним шляхом - електронною поштою, факсом чи просто поштою.
Радимо зателефонувати до архіву і запитати яким чином можна надіслати запит. Кожен архів має свої правила. Так, Житомирський обласний архів може прийняти запит факсом, проте вам доведеться дублювати його звичайним листом, в той же час, для Державного історичного архіву у м. Львів є прийнятним як запит електронкою чи факсом, так і запит звичайною поштою.
Після з'ясування способу відправки надсилайте в архів запит.
Зазвичай, послуги архіву є платними і залежать від того, наскільки ви хорошо обізнані щодо свого родича. Якщо вам відомі точні дати події, то вартість пошуку є меншою. В той же час, якщо ви знаєте лише рік, або діапазон років, то вам доведеться оплатити послуги пошуку.
Примітка: Кожен архів має внутрішні правила щодо пошуку та його вартості. Так, ЦДІАК шукає в межах 6 років(+- 3 роки від заявленої дати), в той же час в інших архівах цей діапазон коливається, оціночно від 3-х до 10 років. Важливу роль відіграє і населений пункт в якому проживав родич, адже чим менша кількість церков, тим простіше шукати:)
[ред.] Надсилання запиту і отримання відповіді
Подаючи запит до архіву намагайтеся дати максимально відому вам інформацію: ім'я, прізвище та по-батькові, дату і місце події, віросповідання, церкву до якої належав родич, а також соціальний стан і рід занять. Не забувайте вказати ким вам доводиться цей родич.
Обов'язково просіть надати копію документа, адже не всі архіви це роблять.
Рекомендується надсилати запит рекомендованим листом - так він не загубиться.
Якщо архів може надати відомості - він надішле вам рахунок. Після оплати надішліть копію про оплату факсом. Зазвичай цього достатньо, щоб вам вислали запитуваний документ.
[ред.] Робота в архіві
Якщо у вас є час і можливості варто працювати в архіві самостійно. Зазвичай, для цього треба там записатися. Процедура запису може тривати від простої заявки до двотижневого очікування. Якщо все гаразд, ви потрапляєте до читальної зали.
Там вам видадуть довідники і бланки заявок. В довідниках зазначається якому року і населеному пункту відповідає певна справа. Дуже важливо зробити собі виписку про всі справи, що стосуються вашого населеного пункту чи церкви - так ви зекономите час. Заповнивши заявку питаєте про термін її виконання (зазвичай становить 1-3 дні) і ви вільні.
Коли ви отримаєте справу ви можете приступати до пошуку.
Пам'ятайте! В архівах заборонена несанкціонована фото/відеозйомка! За це вас можуть серйозно покарати і навіть позбавити можливості працювати в архіві.
[ред.] Послуги архівів
Зазвичай архіви мають додаткові послуги. Зокрема, замовлення справ телефоном, фотокопіювання книг тощо. Тож ви можете сформувати свій власний арів документів на підставі відзнятого матеріалу. Також можна замовити завірені архівом копії - це є офіційним документом, якщо ви захочете отримати документ в архіві РАЦС.
[ред.] Що можна знайти в архіві
Нажаль, на теренах Східної та й Західної Європи архівна справа перебуває не в найкращому стані. Численні війни, перетрубації зробили свою чорну справу і знищили багато цінних документів. Наприклад, у Франції більшість родів можуть себе довести лише до часів Наполеона. Ще однією перешкодою є те, що метричні книги запровадилися доволі пізно.
Так, на території Польші метричні книги з'явилися в XVI ст.(щоправда в Польщі з 1812 року велися акти цивільного стану), а на території сучасної України ще пізніше. До того, вам доведеться шукати в книгах магістрату, переписах населення (напр. у переписі населення 1772 року на території Галичини) тощо.
Утім, ви можете знайти багато цінної інформації в фондах, які стосувалися роду занять ваших предків, наприклад фонди гімназій, залізниць тощо.
[ред.] Метричні книги
[ред.] Історія метричних книг
Церковний облік православного населення на території Російської імперії було введено петровським указом від 14.04.1702 "О подаче в Патриарший духовный приказ приходским священником недельных ведомостей о родившихся и умерших".
В травні 1722 року прийняті додатки до "Духовного регламенту", які встановлювали обов'язкове повсюдне ведення метричних книг в Російській імперії. В 1724 році Синод розробив форму метричних книг. Масово метричні книги стали вестися в 30-ті роки XVIII століття, а при кожній церкві вони з'явилися в 50-ті роки XVIII століття.
Для инших віросповідань метричні книги були введені пізніше: для католиків - в 1826 році, для мусульман Оренбургського краю - 1828, мусульман Тавричеського краю - 1832, лютеран - 1832, єврейських общин - 1835, на Закавказзі - 1872, для розкольників - 1874, для баптистів - 1879, для решти - 1906.
[ред.] Ще про метричні книги
Велися метричні книги в церквах до 1918 року (у деяких районах до 1921), а потім реєстрація актів цивільного стану була передана підвідділам РАЦС місцевих органів виконавчої влади. Після 1917 року метричні книги були передані в міські, повітові земські управи, а потім у міські, повітові, обласні відділи органів РАЦС. Зараз метричні книги здебільшого знаходяться в місцевих обласних архівах, центральних державних архівах, інколи в архівах органів РАЦС. Сукупність метричних книг складає фонд відповідної консисторії.
Передача метричних книг в архіви відбувалася в різний час. Тому якщо село зараз належить до, скажімо, Київської области, а раніше належало до Чернігівської губернії, метричні книги цього села можуть бути розпорошеними між архівами Київської области, Чернігівської области та Центральним державним історичним архівом в м. Києві, хоча архівісти намагаються запобігати цьому.
Таким чином, при пошуці метричних книг необхідно знати точну приналежність населеного пункту до тієї чи іншої губернії, його назву, а також (бажано) - повіт, до складу якого він входив. Дістати таку інформацію можна або у Вікіпедії, або за допомогою старих карт чи довідників або в "Енциклопедії міст і сел України". Дрібні населені пункти не мали своїх церков, і обряди хрещення, одруження чи поховання проводилися в церквах сусідніх сел. В цьому випадку Вам доведеться переглядати метричні книги декількох населених пунктів.
[ред.] Єврейські метричні книги
Єврейські метричні книги теж велися в двох екземплярах - один зберігався в самій синагозі, інший - у міських установах. Зараз всі вони так само зберігаються в архівах. Сукупність метричних книг складає фонд відповідної консисторії.
Євреї з більшою увагою ставляться до свого минулого, тому існують сайти з відомостями про наявність та місцезнаходження різних метричних книг. Записи актів цивільного стану в синагогах велися як і в християн - народження, обряд обрізання, одруження, смерть. Єврейські метричні книги велися на двох мовах: на лівій сторінці розвороту текст російською, на правії - той же текст продубльовано івритом або їдишем.
Єврейські особисті імена та назви містечок, сел можуть бути неправильно записані російською мовою з огляду на погане володіння нею.
Метричні записи можуть бути не про всіх євреїв з огляду на те, що релігія євреїв не змушує їх проводити релігійні обряди і вони могли їх не фіксувати в церковних установах. Часто не вівся метричний запис народження і смерті дівчат. Над хлопчиками проводився обов'язковий релігійний обряд обрізання, і їх облік був необхідний в зв'язку з військовою повинністю. Законність чи незаконність народження не вказувалася, батьки могли бути і неодруженими.
Порада: Ідеальним пошуком є заведення таблиці, де виписуватимуться всі записи про родичів чи потенційних родичів. Проте, така робота може зайняти багато часу, тож можливо ви вирішите обмежитися прямим пошуком.
[ред.] Зміст книг
Традиційно метричні книги поділені на 3 частини: про народження, про весілля та про смерть (в рос. церкві: о родившихся, о венчавшихся, об упокоившихся), проте, діловодство 100 і більше років тому часто велося неохайно, тому не дивуйтеся, коли ці частини можуть бути поплутані або взагалі бути відсутніми.
Запис про народження має складатися з:
- № по порядку,
- народження та хрищення (вказувався день місяця, тоді як сам місяць проставлявся лише на початку),
- імені новонародженого,
- соціального стану, імені, прізвища та по-батькові батька та імені по-батькові матері, віросповідання батьків, місця проживання)
- імен хресних батьків (посада або соціальний стан, місця проживання, ім'я, прізвища та по-батькові хресного імені та по батькові хресної а також її прізвище або належність до чоловіка (тоді вказувався ще й її чоловік). Наприклад: мещанин м. Фастова Савва Игнатьев Еременко и жена зам. начальника ст. "Бельск" ЮЖД Серафима Павлова Ложкина)
- ім'я священника та паламаря.
Не дивуйтеся, коли ви побачите нетипові для нашого часу по-батькові: Иваннова, Павловъ тощо. Тоді прізвище будувалося за принципом "чий син/донька".
Запис про шлюб складається з:
- номеру запису
- дати
- соціального стану, місця проживання, імені, прізвища та по-батькові нареченого
- вік нареченого
- соціального стану, місця проживання, імені, прізвища та по-батькові нареченої
- вік нареченої
- соціального стану, місця проживання, імені, прізвища та по-батькові 4х свідків
- ім'я священника та паламаря.
Запис про смерть складається з:
- номера запису
- дати смерті
- дати поховання
- імені померлого
- приналежності померлого (син такого-то, дружина такого-то, вдова такого-то)
- вік на момент смерті
- причина смерті
- ім'я священника та паламаря.
Записи про розлучення
Окремої графи розлучень не існувало, адже церква не підтримувала такого. Проте, зрідка такі випадки були і дозвіл на них надавався духовною консистоторією, про що робився запис в метричній книзі навпроти події.
[ред.] Як робилися записи в метричних книгах
Реєстрація в метричних книгах велася священиками зі слів, тому в записах знаходило висвітлення велика кількість побутових (простонародних) найменувань населених місць чи навіть прізвиськ (не прізвищ!) людей. Окрім того, варто звернути увагу на те, що раніше точному написанню імені чи прізвища не приділяли належної уваги. "Клясичними" можна назвати спрощення "Марфа - Марія", "Іоанн - Іван" та ін. Сина селянина на прізвище Петрик могли записати як Петриченко, Петричів, Петрівський. Відтак, якщо, стоїть завдання пошуку всіх носіїв Вашого прізвища, і Ви бачите в одному селі кілька дуже подібних прізвищ - цілком ймовірно, що всі вони мають одного спільного предка.
В метричних книгах реєструвалися церковні обряди, а не сам факт народження, шлюбу або смерті, тому мертвонароджені, померлі незабаром після народження, неохрещені не потрапляли в метрики про народження. В метричні книги про померлих можуть не попасти діти, що вмерли до хрещення, над якими не зроблений обряд поховання, а також самогубця.
Вінчання часто проводилося в приході нареченої. В приході нареченого вінчалися, як правило, сироти, вдови, незаконнонароджені. Втім, в кінці ХІХ століття це правило могло не виконуватися. Записи про шлюб є одними з найзмістовніших і найважливіших, оскільки тільки в них вказується дівоче прізвище нареченої, місце її народження. Часто без цієї інформації подальший пошук стає неможливим. При відсутности запису про шлюб слід звернути увагу на імена хресних батьків - досить часто ними ставали брати чи сестри батьків та інші родичі.
Про незаконність народження дитини завжди робився відповідний запис після імени дитини. Все подальше життя людина замість по-батькові писала "незаконнонароджений". Утім, інколи дитина отримувала по-батькові від хресного батька або вітчима. В такому разі робився запис в метричній книзі з номером та датою рішенння відповідної консисторії. Шанована в селі людина могла отримати і по-батькові, проте досить часто це по-батькові змінювалося - в один рік "Петров", в наступний - "Васильєв". Прізвище залишалося материнське, проте могло також бути зменшеним варіянтом батькового прізвища.
[ред.] Шлюбні обшуки
Такі книги збереглися далеко не в усіх регіонах, однак, якщо вам пощастить ви зможете отримати додаткову інформацію про ваших предків.
Запис про обшук має такі відомості:
- дата
- Назва церкви
- соціального стану, місця проживання, імені, прізвища та по-батькові нареченого
- соціального стану, місця проживання, імені, прізвища та по-батькові нареченої
- вік нареченого
- вік нареченої
- інформацію про шлюбний статус (дівиця, холостий, вдівець, вдова)
- інформацію про дозвіл на шлюб (тут можна дізнатися, чи були батьки живі на момент проведення общуку)
- дати оголошення заручин
- документи, які надавалися для встановлення "безпрепятственности сего брака" - паспорт, метрика тощо.
- місце (церква) де буде відбуватися шлюбна церемонія
- підписи нареченого і нареченої (якщо були писемні)
- соціального стану, місця проживання, імені, прізвища та по-батькові 4х поручителів
- осіб, що проводили обшук - ім'я священника та диякона.
[ред.] Що далі?
Ознайомлення зі зразками документів
УКРАЇНСЬКИЙ ГЕНЕАЛОГІЧНИЙ ПОРТАЛ
Переднє слово · Міфологія · Термінологія родинних зв'язків · Початок пошуку · Дослідження дерев · Архіви · Архівний пошук · Іноземні архіви · Зразки документів ·
Знахідки · Поради · Пошук в Інтернеті · Українські імена та прізвища · Правопис прізвищ · Люди і місця · Забуті обличчяnew · Заключне слово ·
