| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Микола Якович Шульгин нар. 1818 пом. 1857
З сайту Родовід
| Рід | Шульгини |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Микола Якович Шульгин |
| Батьки | |
Події
1818 народження: Российская империя
народження дитини: ♀ Віра Миколаївна Шульгина (Науменко) [Шульгини]
шлюб: ♀ Є. Рудиковська (Шульгина) [Рудиковські] нар. 1824
19 лютого 1851 народження дитини: Київ, Російська імперія, ♂ Яків Миколайович Шульгин [Шульгини] нар. 19 лютого 1851 пом. 14 лютого 1911
1857 смерть: Российская империя
Нотатки
— Безперечно, історія родини Шульгіних, яка стільки зробила для України, — наголошує Володимир Босько, першовідкривач архівного матеріалу, — заслуговує монографічного дослідження. Той факт, що й досі такої книжки немає, очевидно, пояснюється тим, що чимало документів (а це і атестат про закінчення Київського університету, виданий Якову Шульгину 13 вересня 1875 року, атестат про службу його батька, Миколи Шульгина, указ про підтвердження дворянства роду Шульгиних, формулярний список про службу Якова Шульгина, його свідоцтво про народження) містяться у Кіровоградському обласному державному архіві й столичним дослідникам невідомі.
Яків Шульгін народився 19 лютого 1851 року. По батьковій лінії він походив із старовинного українського дворянського роду, фамільне прізвище якого було Шульга, в якому успадковувалися українофільні настрої і традиції. Дід Якова Миколайовича, за поширеним тоді поміж російськими урядниками звичаєм, погодився зросійщити своє прізвище і додав до нього склад „ ін ”; проте російська мова тяжко йому давалася і він розмовляв не інакше як по-українськи. Інший дід Якова Миколайовича (з боку матері) – відомий український письменник 30-40-х років Є.П.Рудиковський за фахом був військовим лікарем. Батько Якова Шульгіна – Микола служив у канцелярії київського генерал-губернатора. Яків мало пам'ятав батька, бо той помер від туберкульозу, коли він був ще дитиною. Виховував Якова брат покійного Віталій Якович Шульгін – відомий професор Київського університету св. Володимира, що мало великий вплив на все подальше життя Якова. Його дитячі роки минали у сприятливих умовах. Віталій Шульгін, який тоді не мав своєї родини, прагнув замінити хлопцю батька.. І хоча згодом, через розбіжність поглядів на майбутнє України, ставлення Якова до дядька помітно змінилося, однак він назавжди зберіг про нього вдячну пам’ять. У середині 70-х років Я.Шульгін розчарувався у своєму дядькові. Це було пов’язане з тим, що Віталій Шульгін був причетний до підготовки документа, який після підписання його царем 18 травня 1876 р. став відомий як Емський указ, згідно з ним, українська культура, праця в ім'я її розвитку опинилися поза законом. Я. М. Шульгін негативно поставився до Емського указу. Особливо болісним було для нього закриття газети „Київський Телеграф”, для розвитку якої він зробив чимало корисного. Проте навіть в умовах тривалої хвороби, коли Яків Миколайович доживав свої останні дні, він з гордістю згадував свого дядька, ставлячи його за приклад своїм учням.
Від дідів до онуків
